На початку жовтня один з найвідоміших червоноградських закладів освіти здобув новий статус – державний вищий навчальний заклад «Червоноградський гірничо-економічний коледж».
Що ж змінилося з перейменуванням у роботі гірничого технікуму, дипломи якого мають більша половина гірників на шахтах ДП “Львіввугілля”?
- Та, власне, не так багато, – говорить заступник директора з навчально-виховної роботи Павло Теленько. – Просто інтеграція навчальних програм стала повнішою. На практиці це виглядає так: якщо раніше наших випускників брали на другий курс університету і вони доздавали шість-сім предметів, то відтепер поступатимуть на третій курс і здаватимуть меншу академрізницю – з трьох-чотирьох дисциплін. Зроблено це з метою забезпечення ступевості освіти.
Акредитацію двох гірничих спеціальностей – «Підземна розробка корисних копалин» та «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» – тут пройшли два роки тому, цього року акредитували ще три спеціальності. А якщо акредитовано більше половини спеціальностей, то можна подавати документи на коледж. Наразі ж шість із семи спеціальностей вже акредитовані. Залишилось ще доакредитувати «розробку програмного забезпечення». Зробити останній, так би мовити, крок у коледжі планують у квітні наступного року. Але для цього потрібно устаткувати найновішим обладнанням вже четвертий за рахунком комп’ютерний клас, і з цією метою адміністрація акумулює всі наявні кошти.
Влітку 2010 року 235 студентів отримали дипломи, з них 73 – гірничого напрямку. Підсумовуючи, можна сказати, що за останнє десятиріччя колишній гірничий технікум, а нині гірничо-економічний коледж вдало переорієнтувався і готує не лише шахтарів, але й економістів, менеджерів, програмістів. Зараз є 15 груп гірничого профілю та 20 груп інших спеціальностей.
Цікавою є статистика: з 27 цьогорічних випускників з «розробки підземних копалин» 22 пішли працювати на наші шахти, 5 – здобувають вищу освіту у Національному гірничому університеті. З 46 електромеханіків 38 працевлаштовані, 8 – в НГУ. Але з цих 38 чоловік сорок відсотків поступили в НГУ на заочну форму навчання. Тобто багато молодих спеціалістів прагнуть отримати профільну вищу освіту. До речі, є у коледжі цікава спеціальність «менеджер гірничого виробництва», отримавши яку, можна працювати як на шахтах у відділах збуту та постачання, так і власне менеджером у будь-якій фірмі.
Щодо вступної компанії – 2010, то студентами коледжу стали 310 чоловік. Набрано дві групи (50 чоловік) заочників, що прагнуть здобути спеціальність гірничого майстра, ще тридцять студентів вчаться на електромеханіків.
Загалом же на сьогодні у коледжі навчається на стаціонарі 859 спудеїв, із них 363 оплачують навчання, вартість якого 4 900 грн. на рік, самостійно. На заочному відділенні вчиться 258 студентів, плата складає 3200 грн.
За словами Павла Дмитровича, зараз кошти на оновлення матеріально-технічної бази ні держава, ні вугільники не виділяють, тому господарювати доводиться самотужки.
- Що стосується підготовки гірничих кадрів, – продовжує заступник директора, – то нам вкрай потрібне нове обладнання на навчальний полігон. Ми не просимо у наших шахт комбайни, але хоча б кілька зразків пускозахисного обладнання…
На останніх курсах майбутні гірники проходять технологічну та переддипломну практики. Найбільше практикантів зараз приймають «Степова», «Червоноградська» та «Лісова» шахти.