23 травня, у Кабінеті Міністрів України відбулась відеоконференція з включенням Дніпропетровської, Одеської, Львівської та Харківської областей. Відеоконференція відбулась за участю заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Чеха С.М., а також представників Міненерговугілля на тему «Розвиток енергетичної галузі України». 
Тему обрано не випадково, адже усі добре усвідомлюють ту ключову роль, яку відіграє паливно-енергетичний комплекс. Цей комплекс забезпечує життєздатність усіх галузей національного господарства, торкається життя кожної людини. Енергоозброєність економіки та її енергоефективність зараз стали одними з головних показників рівня розвитку країн, стану їх добробуту і безпеки. З огляду на глобальні енергетичні процеси Україна має унікальне геополітичне та географічне положення. Має достатні запаси вугілля та складових ядерного палива, розвинуту інфраструктуру енергетики і високо професійний науковий і кадровий потенціал. Разом з тим Україна лише частково забезпечена власними паливно-енергетичними ресурсами, їх імпорт здійснюється практично з одного джерела. При цьому економіка країни переобтяжена енергомістким промислово-аграрним виробництвом і енерговитратним житлово-комунальним сектором.
«Тому кардинальне зменшення енергоємності ВВП у поєднанні із зміною структури споживання власних та імпортованих енергетичних ресурсів є наріжним каменем стратегічного розвитку України», – зазначив заступник Міністра. Він також додав, що пріоритети розвитку паливно-енергетичного комплексу України визначає Енергетична стратегія України на період до 2030 року, яка сьогодні переглянута та оновлена.
Згідно з проектом оновленої Енергетичної стратегії пріоритетними є такі напрямки:
- забезпечення в необхідних обсягах надійного та якісного постачання економіки та населення країни енергетичними ресурсами;
- створення передумов для істотного зменшення енергоємності економіки за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, розвитку ринкових механізмів стимулювання енергозбереження;
- збільшення видобутку та виробництва власних енергоресурсів з урахуванням економіки видобування, а також збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;
- диверсифікація зовнішніх джерел поставок енергетичних продуктів;
- досягнення збалансованості економічно обґрунтованої цінової політики відносно енергетичних продуктів, яка повинна забезпечити покриття видатків на їх виробництво й доставку до кінцевого споживача;
- поступова лібералізація та розвиток конкурентних відносин на ринку енергоресурсів;
- створення умов для залучення до ПЕК приватних інвестицій і нових технологій.
В електроенергетиці передбачено збереження цілісності Об’єднаної енергетичної системи України та її синхронізація з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E, а також збалансування виробництва та споживання палива та електричної енергії. Щодо теплової енергетики, здійснення реконструкції наявних генеруючих потужностей ТЕС і ТЕЦ із метою подовження терміну служби устаткування на 15-20 років, зниження питомих витрат палива
Заступник Міністра поінформував, що планом реконструкції ТЕС у період до 2020 року передбачено оновити 78 енергоблоків потужністю 200 і 300 МВт на загальну реконструйовану потужність 22 582 МВт. Приріст потужності на цих блоках становитиме6613 МВт. Будуть поліпшені техніко-економічні, маневрові та екологічні показники. Для реконструкції енергоблоків необхідно близько 200 млрд.грн.
У 2013 році передбачається здійснити реконструкцію енергоблоків: №9 Криворізької ТЕС, №5 Бурштинської ТЕС, №13 Луганської ТЕС, №6 Курахівської ТЕС, №4 Зуївської ТЕС», №13 Старобешівської ТЕС, №8 Добротвірської ТЕС».
З метою посилення енергетичної безпеки Криму здійснюється підготовка до реалізації проекту будівництва парогазової електростанції у м. Шолкіне750-800 МВт з застосуванням сучасних парогазових технологій.
Крім того, Чех С.М. наголосив, що роль гідроенергетики також дуже велика. Електроенергія, що виробляється на ГЕС, найдешевша і має найбільший попит, особливо враховуючи її високоманеврові можливості. Для збільшення маневрових і регулюючих потужностей та створення сприятливих умов для інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України з Європейською енергосистемою необхідним є завершення будівництва першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів та Ташлицької ГАЕС. З метою подовження експлуатаційного ресурсу гідроелектростанцій на 30-40 років та підвищення сумарної встановленої потужності каскадів на 245 МВт до 2020 року реалізується Проект реабілітації гідроелектростанцій. Реалізація проекту забезпечить покращення роботи енергетичної системи України в цілому, а також підвищить ступень безпеки гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС.
Здійснюється підготовка другої черги проекту реабілітації гідроелектростанцій. Мета проекту полягає в продовженні терміну експлуатації 22 гідроагрегатів щонайменше на 40 років, збільшення потужності агрегатів щонайменше на 10% та підвищення їх КПД, що має забезпечити зменшення обсягу споживання викопного палива та викидів CO2, а також негативних впливів гідроагрегатів на навколишнє середовище.
Учасники відеоконференції також обговорили використання магістральних та розподільчих мереж, продовження строку експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій, будівництво енергоблоків атомних електростанцій, підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій та інше.
Під час відеоконференції фахівці Міністерства енергетики та вугільної промисловості відповіли на запитання з регіонів та висловили переконання в необхідності регулярно проводити подібні заходи.
З сайту Міненерговугілля