Якою буде політика нового уряду в енергетичному секторі України, чи будуть підвищені тарифи на енергоносії для населення, як вирішуватимуть питання з енергетичним забезпеченням і активами в АР Крим? Про це та інше — в інтерв’ю Міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія ПРОДАНА.
— Юрію Васильовичу, в нинішній складній політично-економічній ситуації в Криму багатьох турбує зокрема і доля енергетичного сектору півострова. Як уряд планує врегулювати там ситуацію? Що буде з «Чорноморнафтогазом», морськими шельфами і як складатиметься співпраця з іноземними інвесторами в цьому плані?
— Насамперед Кримський півострів є територією України, а ДП «Чорноморнафтогаз» — власністю нашої держави, і це питання не обговорюється. Зміна керівництва підприємства там відбулася з порушенням чинного вітчизняного законодавства.
Крім того, АР Крим абсолютно енергозалежна від материкової частини України. Тому важливим питанням є забезпечення АР Крим енергоносіями, адже там, на окупованій території, проживають громадяни України.
Загальний обсяг споживання природного газу кримчанами у 2013 році становив 1,654 мільярда кубометрів, водночас видобуток цього виду палива за результатами минулого року — 1,651 мільярда кубометрів.
Станом на середину березня у Глібовському ПСГ, яке експлуатується державною компанією «Чорноморнафтогаз», на зберіганні є 670 мільйонів кубометрів газу.
Середньодобовий видобуток підприємством «Чорноморнафтогаз» становить 5,7 мільйона кубометрів газу. А за добу споживають кримчани взимку 9—12 мільйонів, влітку 2—2,3 мільйона кубометрів.
За мить неможливо здійснити глобальну зміну логістики енергопостачання півострова, а тому будь-які спроби швидко змінити ситуацію призведуть до того, що існуюча система може бути швидко знищена. Наслідком стануть серйозні порушення всіх складових, які формують основи життєзабезпечення півострова. Сподіваюся, що цього не буде.
— Крим залежний від енергопостачання і газового забезпечення. Дехто стверджує, що треба ввести світові ціни на енергоносії або взагалі «відрізати» Крим від енергоресурсів. Ваша думка щодо цього?
— Це питання надзвичайно складне. Звісно, Крим енергетично залежний. Автономія сьогодні на 90% залежить від української електроенергії, і якщо зв’язки порушаться, у півострова виникнуть серйозні енергетичні проблеми. Якщо ж не буде поставок газу з Херсонської та Запорізької областей, в автономії не покриватиметься і баланс газу.
Для досягнення енергетичної самодостатності АР Крим потрібно приблизно три — п’ять років і майже п’ять мільярдів доларів вкладень.
Я вважаю, що це питання буде врегульовано після прийняття відповідного законопроекту про тимчасово окуповані території.
— Питання збільшення тарифів на газ для населення стоїть на порядку денному?
— Нинішня ціна на газ незбалансована: купуємо газ у Росії, наприклад, за 268,5 долара, а ціна блакитного палива, який використовують для теплопостачання, — 500 гривень. Тому державі потрібно компенсувати чималі кошти, які становлять різницю у вартості на блакитне паливо.
Відповідно до положень Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (від 08.07.2010 р.) та постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2001 р. «Про забезпечення споживачів природним газом», для забезпечення потреб населення використовують обсяги природного газу власного видобутку, а у разі його нестачі — імпортні ресурси.
Для потреб населення щорічно необхідно понад 25 мільярдів кубометрів газу: понад 17 мільярдів кубометрів — це власного видобутку, 8 мільярдів — імпортний, який реалізують теплогенеруючим підприємствам для виробництва теплової енергії. Це надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню.
Роздрібні ціни на природний газ для населення незмінні із серпня 2010 року.
Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», встановлення державних регульованих цін розміром, нижчим від економічно об∂рунтованого, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів, — не допускається.
Тому перегляд і підвищення тарифів — це необхідність, щоправда, за розробленням системи певних компенсацій для незахищених верств населення.
— За оцінками Федерації роботодавців України, протягом 2010—2013 років обсяги корупції в економіці країни перевищили 500 мільярдів гривень. Значну їх частку за допомогою різних схем «вимито» з електроенергетики. Що робитимете для того, щоб подолати це негативне явище в галузі?
— Міненерговугілля почало вести системну роботу з питань подолання корупції. Галузь приваблює значними фінансовими ресурсами і можливістю стрімкого збагачення. На жаль, правоохоронні органи виявилися в багатьох випадках непідготовленими до протидії корупції у ПЕК, за останні роки вони не здійснили тут значних викриттів неправомірної діяльності.
Уряд вживатиме заходів щодо боротьби з посередництвом та завищенням цін під час здійснення закупівель матеріально-технічних цінностей і виробничих послуг підприємствами, що входять до сфери управління нашого відомства. Крім того, міністерство запровадило перегляд раніше укладених договорів, мета якого — зменшення вартості закупівлі товарів та послуг на закладену в їх ціну «корупційну складову».
— Учасники енергоринку сумніваються, що в корумповану галузь зроблять фінансові ін’єкції…
— Усе залежатиме від того, наскільки швидко ми впораємося із поставленими завданнями. Уже усунуто посередників із схем постачання вугілля на генеруючі компанії, що дасть змогу отримати додаткові кошти для потреб галузі, здійснюють роботу щодо досягнення беззбитковості НАК «Нафтогаз України», виявляють і ліквідовують непрозорі схеми постачання та транспортування газу.
— Чому тариф для приватної теплової енергетики у березні залишався на рекордно високому рівні — 63,5 коп/кВт-год, тоді як для державної атомної енергетики НКРЕ й досі утримує збитковий тариф на рівні 23 копійки? А НАЕК «Енергоатом» змушений брати кредити за ставкою приблизно 20%. Кому це вигідно?
— Це питання на сьогодні врегульовано. 21 березня 2014 року відбулося засідання НКРЕ, на якому розглянули звернення ДП НАЕК «Енергоатом» щодо критичної необхідності підвищення тарифів АЕС на відпуск електричної та виробництво теплової енергії.
Тариф на електроенергію АЕС з 1 квітня підвищено на 4,74 копійки. Він становитиме 27,82 коп/кВт-год замість 23,08 коп/кВт-год. Відпуск електроенергії АЕС при цьому знижено у структурі тарифу з 80,5 млрд кВт-год до 78,86 млрд кВт-год.
За рахунок підвищення тарифу АЕС НАЕК «Енергоатом» отримає додатково 2,3 мільярда гривень.
Рішення збільшити тариф для атомної енергетики ухвалено у зв’язку зі зростанням курсу долара США і російського рубля у I кварталі 2014 року, а також через дефіцит фінансування заходів Комплексної (зведеної) програми з підвищення безпеки (К(з)ППБ). Загальний дефіцит коштів на ці статті витрат — 3,4 мільярда гривень.
— Чинний «зелений» тариф для приватної сонячної енергетики — 5,57 гривні за кВт/год, тоді як у країнах Європейського Союзу сонячний тариф удвічі нижчий!
— Застосування «зеленого» тарифу містить у собі низку негативних чинників, пов’язаних із завищеним рівнем тарифів для виробників, що здійснюють виробництво електроенергії з використанням сонячного випромінювання. На рівні закону має бути закріплено єдину політику щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Тому розроблено проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» з метою збалансування цього ринку.
— Щодо диверсифікації постачання газу. Які рішення прийматимуть?
— Сьогодні існують напрями створення технічних можливостей для диверсифікації поставок газу в Україну, а саме: будівництво LNG-термінала поблизу м. Одеса.
Водночас маємо деякі чинники, які уповільнюють процес реалізації цього проекту. Перший з них: азербайджанська сторона, потенційний постачальник природного газу в акваторію Чорного моря, не визначила остаточних термінів будівництва термінала зі зрідження природного газу, без чого його постачання в напрямі вітчизняного LNG-термінала неможливе.
Інший несприятливий чинник зумовлено незгодою турецької сторони стосовно дозволу на безперешкодний прохід танкерів зі скрапленим газом через Босфор.
Є і другий напрям — здійснення реверсних поставок з Європи. Задля диверсифікації джерел та маршрутів поставок в Україну у травні 2012 року НАК «Нафтогаз України» уклав Рамкову угоду купівлі-продажу природного газу з німецькою компанією RWE Supply & Trading GmbH строком на 5 років, яка передбачає постачання з європейських спотових ринків через території Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Обсяги і ціна газу визначаються додатковими контрактами до цієї угоди. При цьому вартість залежатиме від кон’юнктури, що склалася на момент підписання на спотових ринках, але не може перевищувати ціни на газ за контрактом з ВАТ «Газпром».
Реверсні поставки дадуть змогу Україні за певних умов забезпечити імпорт європейського газу в обсягах 7—10 мільярдів кубометрів. Переговори щодо цього тривають.
Існує й третій напрям — варіант будівництва інтерконектора завдовжки до 250 кілометрів від газопроводу Іванцевичі — Долина до системи магістральних газопроводів Польщі, що не містить жодних технічних, логістичних та політичних ризиків.