Контакти

ДО ДЕЯКИХ РОЗДІЛІВ САЙТУ ІНФОРМАЦІЯ

ТИМЧАСОВО

ОБМЕЖЕНА

E-mail: lvug@bis.net.ua

тел. +38(03257)2-32-39

Гаряча лінія

ПОВІДОМИТИ ПРО КОРУПЦІЮ

Телефон для звернення:

+38(03257)2-04-59

Календар
Грудень 2014
П В С Ч П С Н
« Лис   Січ »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Авторизація
Архів

Колектив  Червоноградського спец­управ­ління з гасіння териконів і рекульти­вації зе­мель вже понад сорок років працює над змен­­шен­ням негативного впливу дія­ль­ності вугільних шахт на екологію регіону.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAПро те, які роботи виконує управлін­ня та як реалі­зовуються природоохо­ронні заходи, у інтерв’ю з в.о. началь­ника спец­уп­рав­ління Олексієм МУЖИКОМ.

- Зменшення наслідків негативного впливу роботи шахт на екологію – це ціла низка природоохоронних заходів, які наше управління виконує в основ­ному в частині формування і профілак­тики самозапалювання породних від­валів, прийомі, перекачуванні шахт­ної води в ставки-накопичувачі та обслу­го­­вування захисних дамб, – роз­по­чав розмову Олексій Олексійович.

- Розкажіть, будь ласка, деталь­ніше про формування породних від­валів.

- Як  відомо,  у  гірничій масі, що піднімають на-гора шахтарі, є частка породи,  яку  відділяють та  складують у породні  відвали, так звані терикони. Наше завдання – за  допомогою спец­тех­ніки сформувати породу у плоскі по­родні відвали і провести заходи з недо­пущення  їх самозапалювання. Обслу­говуємо їх на усіх шахтах ДП “Ль­вів­вугілля” та збагачувальної фабрики ПАТ “Львівська вугільна кампанія”. За три квартали 2014 року перефор­мова­но та ущільнено 381 170 кубічних мет­рів породи.

На початку року, у зв’язку з накопи­ченням на аварійних складах шахт великої кількості вугілля, що зберіга­лося тривалий час, працівники управ­лін­ня були залучені до робіт з підго­тов­ки гірничої маси до транспор­туван­ня. Зокрема, доводилося спресовану під час довгого зберігання гірничу масу розрихлювати бульдозерами та ван­тажити у вагони.

Влітку, коли висока температура повітря, особливо пильно стежимо за тим, щоб не сталося самозапалювання породних відвалів, а за потреби – здій­снюємо охолодження осередків само­нагрівання породи.

Також силами управління обслуго­вуємо  60  кілометрів трубопроводів шахтних  вод та 13 перекачувальних стан­цій. Стежимо за станом лівобереж­ної захисної дамби річки Західний Буг в м. Чер­вонограді і ставків-накопичу­ва­чів в м. Червонограді і в с. Городище. Минулоріч навесні після сходження сні­гів  води річки Солокія підмили дамбу і ми укріплювали цю споруду.

- Для  виконання  таких  робіт потрібна потужна техніка.

- На балансі спецуправління є бу­ль­­дозери ДЗ-71, причіпні скрепери ДЗ-172  на  гусеничному  ходу, також  три са­­мо­хідних скрепери МоАЗ, п’ять екс­каваторів, трактори з причепами. Ця спеціалізована техніка у доброму ро­бочому стані, який підтримує наша ре­монтна бригада.

- Щодо структури ­управ­лін­ня.

- Наш колектив – це 170 праців­ників. Обов’язки головного інженера виконує Микола Пидляк, заступник ди­ректора з виробництва – Олександр Любарський. Функція виробничого від­ділу – розробка документації та конт­роль за виконанням робіт. Очолює його досвідчений інженер Оксана Стецик. За дотриманням усіх правил з техніки безпеки стежить заступник начальника з охорони праці Галина Гапон. За робо­ту машин і механізмів відповідає служ­ба головного механіка Дмитра Євуша, роботу транспортного цеху координує Тимур Любарський.

Чисельна дільниця очисних споруд: понад сімдесят чоло­вік – під керівницт­вом Олега Ковалика. Роботи на пород­них відвалах шахт та збагачувальної фабрики виконують працівники трьох дільниць. Першу діль­ницю очолює Ми­хайло Токар, другу і третю – Борис Ши­пінко та Тетяна Мед­ве­дєва. Робітники з великим досвідом роботи, які є прик­ладом для молоді  – це майстер Любов Адо­діна, машиністи бульдозера Воло­ди­мир Сорока, Ігор Шпак, Богдан Руда­кевич, машиністи екскаватора Ігор Клім­ченко, Михайло Славич, слюсар Воло­димир Пісецький.

 

Марія ЛУЦЕНКО

На фото: (зліва направо) маши­ністи бульдозера Богдан Скрип, Бог­дан  Рудакевич  та в.о. головного інженера Микола Пидляк.

За матеріалами газети «Гірник»