Контакти

ДО ДЕЯКИХ РОЗДІЛІВ САЙТУ ІНФОРМАЦІЯ

ТИМЧАСОВО

ОБМЕЖЕНА

E-mail: lvug@bis.net.ua

тел. +38(03257)2-32-39

Гаряча лінія

ПОВІДОМИТИ ПРО КОРУПЦІЮ

Телефон для звернення:

+38(03257)2-04-59

Календар
Січень 2015
П В С Ч П С Н
« Гру   Лют »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Авторизація
Архів

мусій2Народний депутат України по нашому мажоритарному виборчому округу Олег Мусій перед Різдвяними святами побував на рідних теренах. Він традиційно щороку на Різдво і на Великдень приїжджає до своїх батьків у с. Переспа, великі християнські свята завжди відзначає з родиною.

 - Приїхав заздалегідь, адже накопичилося багато актуальних питань, які потрібно вирішувати, – сказав на початку нашої розмови Олег Степанович. – Планую зайнятися поточними справами, починаючи від організації роботи на самому окрузі, відкриття приймальні депутата, зустрінуся з керівництвом Червонограда, Сокальщини, Добротвора, а також керівництвом і профспілками вугільної галузі Західного регіону.

- У цьому році вам виповнюється 50 – вік зрілості і життєвої мудрості. Ви досягли найвищих щаблів влади. Розцінюєте це як перемогу, як засіб досягнення певної мети?

- Я своє депутатство розцінюю як вияв довіри людей до тих принципів, які сповідую. Влада для мене ніколи не була самоціллю… Останні 20 років я займався розвитком громадянського суспільства, громадських організацій, завжди був серед людей, брав активну участь в обох українських революціях – Помаранчевій і Революції Гідності. Мене Майдан делегував у виконавчу владу на посаду міністра охорони здоров`я, тому досвід роботи у вищих щаблях виконавчої влади у мене є. Приймаючи рішення балотуватися у депутати, насамперед бачив можливість реалізувати задумане – втілити попередні свої напрацювання. Бо здійснити вкрай необхідні для України зміни реально – лише задіявши законодавчу гілку влади. Найголовніше для мене – інтереси держави, інтереси людей. Пропрацювавши місяць у Верховній Раді, можу сказати: я на своєму місці. Хоча виборці будуть оцінювати потім – за справами.  Зараз у Верховну Раду прийшло багато активістів Майдану, представники батальйонів, які воюють на Сході України, багато принципових людей. Депутатський склад оновився майже на 60 відсотків, і це дає надію, що стара система буде подолана і Україна піде цивілізованим шляхом розвитку.

- Депутат-мажоритарник – це значно відповідальніше, ніж депутат, обраний за партійними списками.

- Я це вже відчуваю.

- Проблем у наших вугільників чимало. Чи вірите, що зусиллям народних депутатів, гірничих профспілок ситуацію можна змінити?

- Однозначно. І будемо змінювати. Уряд, прислухаючись до думки людей, має запропонувати шлях розвитку вугільної галузі регіону. Якщо урядом це не буде сприйнято – я однозначно буду на стороні шахтарів, на стороні трудових колективів. І буду доносити всю інформацію до Президента безпосередньо, Президент часто зустрічається з членами свого блоку. До речі, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин також обраний за квотою Петра Порошенка.

- Після проблем у вуглегосподарстві, яку за важливістю ви би окреслили наступну проблему у регіоні?

- Дороги. Це теж складне питання. Уряд, на превеликий жаль, небагато коштів на це виділив у бюджеті. І чи ті кошти на ремонт доріг будуть спрямовані саме сюди, на дорогу Р-15, також до кінця ще не відомо. Але тут має бути інший підхід, який, напевне, буде пропонуватися в змінах до існуючого законодавства. Потрібно розробити такий механізм, щоб від проданого на заправці бензину податок ішов у місцевий бюджет і використовувався на будівництво і утримання доріг в належному стані.

- Ви зустрічалися з місцевими медиками. Які питання під час цих зустрічей піднімали?

- З медиками зустрічався у час передвиборчої кампанії, а в грудні мав зустріч з керівництвом червоноградської медицини. Ми обговорювали два питання: перспективи розвитку охорони здоров`я і медицини і систему охорони здоров`я в Червонограді. Яким чином готуватися до майбутнього об`єднання і побудови медичного округу. Адміністративно-територіальна реформа і реформа місцевого самоврядування передбачає об`єднання лікарень і кооперування коштів на рівні майбутніх госпітальних округів. Всі розуміють, що таку кількість закладів охорони здоров`я ніяка економіка “потягнути” не може. Але для того, щоби зберегти робочі місця і зберегти приміщення, медзаклади мали би бути фахово перепрофільовані, наприклад, під інші заклади охорони здоров`я, що надаватимуть медпослуги, яких зараз немає. Також обговорювали законопроект про лікарське самоврядування (участь лікарів в управлінні системою охорони здоров`я). І якраз дуже слушні були зауваження з боку червоноградських лікарів: законопроект ставить вимоги до лікарів, але не дає їм захисту. Ці зауваження будуть враховані. Адже відповідальність потрібно поєднувати із захистом прав.

- Напевне, виборці захочуть поставити вам просте і “приземлене” запитання: як вижити, коли ціни на ліки зросли більш, ніж у два рази, корупція в медицині, як і в інших галузях, не подолана. Плюс фінансові лещата, у які люди затиснуті після прийняття бюджету-2015… Ви як народний депутат що можете зробити?..

- Ситуація покращиться, якщо змінимо систему надання медичної допомоги, перепрофілюємо багато лікарів і будемо платити лікарям достойну заробітну плату – а це можна зробити тільки тоді, коли зарплата залежатиме від кількості і якості надання медичної допомоги. Медичне страхування на моє глибоке переконання, змінить якраз існуючу систему, – будуть визначені клінічно-діагностичні групи, буде обрахована вартість кожної медичної послуги і за неї заклад охорони здоров`я буде отримувати від держави певне фінансування. Змінити систему зможемо тільки економічними механізмами. При цьому вимагання у людей додаткових коштів має тягнути за собою відповідальність, передбачену Кримінальним кодексом.

- Чому на посаді міністра охорони здоров`я вам не вдалося зробити того, що ви декларували?

- Система в незаконний спосіб мене відсторонила із виконавчої влади і це доведено судом. Констатую факт, про який не раз говорив: після Майдану система не змінилася. Так звана нова виконавча влада намагається очолити всі старі схеми старої влади. Вдалося змінити тільки деякі обличчя. Декларувати одне, а робити знову те саме – цього разу не вийде. Не для того повстав Майдан, щоб далі залишилася стара система. Вона намагається “нагинати” депутатів, але дуже багато є таких, які не піддаються. І я на них покладаю велику надію. І якщо уряд не може запропонувати шляхи економічного зростання, не запропонує дієві реформи і вони не будуть здійснюватися протягом 3-х місяців, такий уряд має всі шанси піти у відставку.

Відбуваються регулярні зустрічі Президента України з фракцією його Блоку. Я бачу серйозну політичну волю Глави держави виправляти існуючу в країні ситуацію. Єдина проблема, що Україна зараз перебуває, по суті, в стані війни, на це щодня витрачається від 80 до 100 мільйонів грн. Ці кошти повинні використовуватися ефективно. І повинна бути відкрита інформація: куди і на що вони пішли.

Усі ми розуміємо, що без фінансової допомоги ззовні Україну може очікувати дефолт. Надія – на допомогу Міжнародного валютного фонду. Одна з вимог МВФ для надання Україні економічної допомоги у 15 млрд. доларів  – зниження соціальної складової державного бюджету 2015 року. Багато соціальних речей мало бути зліквідовано: харчування в лікарнях, фінансування дитячого харчування в школах для 1-4-х класів, програма “Шкільний автобус”, багато іншого… Але завдяки принциповій позиції депутатів-мажоритарників пільги, доплати, дотації найнезахищенішим верствам населення залишили. У держбюджеті-2015 нам вдалося відстояти більше 60% того, що хотів забрати уряд. Правда, буде оподаткування нерухомості, цей податок залишатиметься на місцях. І місцеві органи влади вирішуватимуть, кого саме оподатковувати і як. Тут підвищується роль місцевого самоврядування.

- Наскільки я володію інформацією, ви написали кілька книг. Про що вони?

- Написання моїх книг пов`язано з відродженням української медичної термінології. Це відповідні російсько-латинсько-англійсько-українські словники, де зібрано багато власне українських назв, які розквітли в час українізації в 20-х роках минулого століття, а вже в 30-х роках були знищені радянською владою і забуті, натомість в медичну термінологію ввійшли російські слова, навіть не російські, а написані кирилицею латинські. Тому повернення до українських назв, до своїх коренів було у свій час однією з моїх серйозних робіт в загальномедичній літературі. Наступна збірка – це назви лікарських рослин. Опрацьовано дуже багато літератури щодо українських назв, в тому числі – і народних назв лікарських рослин. Ця праця ще очікує на видання. Комп`ютерна версія є, її треба тільки завершити.

- Знаю, ви не раз були за кордоном. Яка мета цих поїздок?

- Так, вдалося побувати у дуже багатьох країнах – це Німеччина, Австрія, Словаччина, Болгарія, Фінляндія, Латвія, США, Канада, Індія, Південна Корея і навіть Уругвай. Моя громадська робота передбачала участь у міжнародних форумах лікарів, я представляв лікарів України. За мого президентства в Українському лікарському товаристві цій громадській організації, яка об`єднує лікарів України, у 2008 році вдалося вступити у Світове лікарське товариство, яке об`єднує організації більше 100 країн світу. Потім ми вступили у дві європейські організації, в одній з них – Південно-східному європейському лікарському форумі, з штаб-квартирою у Софії, я є віце-президентом. Мене запрошували виступати з науковими доповідями перед іноземними лікарями. Вони дуже позитивно сприймали наші підходи до реформ в системі охорони здоров`я, особливо на європейському форумі в Сербії, а також у Словенії, в Ізраїлі… Мої доповіді були як російською, так і англійською мовами.

- Очевидно, ви відвідували і медичні заклади цих країн. Система охорони здоров`я якої країни могла б послужити взірцем для України?

- Польщі, тим більше, що ментальність поляків близька українцям. Моя концепція системи охорони здоров`я десь на 70% ґрунтується на системі охорони здоров`я Польщі. Плюс є частинка німецька, частинка австрійська, частинка болгарська, навіть новозеландська. Наприклад, страхування професійної відповідальності лікарів.

- Тобто?

- Лікар – це мистецтво, це не точна математика. І лікарі помиляються під час надання медичної допомоги. Наприклад, в США за лікарську помилку пацієнт подає на лікаря до суду і може відсудити мільйони. Щоб пацієнту було гарантовано надання якісної медичної допомоги і компенсація у випадку лікарської помилки, коли лікар неправильно поставив діагноз чи зробив не ту маніпуляцію, чи маніпуляція призвела до важких наслідків, – для цього лікарі  в усьому світі страхують свою відповідальність, сплачують певний відсоток від заробітної плати. І тоді пацієнт може звернутися до страхової компанії за компенсацією. Така система індивідуального страхування існує в Німеччині, в Австрії, в тій же Польщі. Але найкращий приклад Нової Зеландії, де функцію страхування взяло на себе лікарське товариство. По-перше, воно страхує всіх лікарів, які працюють у Новій Зеландії, і перед пацієнтами, у випадку лікарської помилки, відповідає організація лікарів. У проекті закону про лікарське самоврядування  страхування професійної відповідальності покладене на лікарську організацію, яка має бути створена в Україні, об`єднувати всіх лікарів і видавати їм ліцензії на заняття лікарською діяльністю.

- Чи було щось таке, що вас особливо вразило в медзакладах зарубіжних країн?

- Було. Ось у Відні надання меддопомоги побудовано за принципом створення однієї багатопрофільної лікарні. А в Києві, наприклад, є 80 лікарень, які мають усього по 2 відділення. В одній з віденських клінік, де я побував, “космічна”, в українському розумінні, технологія – доставка медикаментів, білизни, стерильного інструментарію тощо за допомогою комп`ютерної техніки, там просто відсутній медперсонал, який щось носить. Медсестра вводить на комп`ютері, що їй потрібно,  ця команда надходить в централізовану базу даних, тоді з медичного складу завантажується все необхідне і вагонетки спеціальною “колією” самі все доставляють у відділення. І це державна клініка для широких мас. А ще вразив надзвичайно високий рівень надання медичної допомоги в Німеччині.

- Україні скільки йти до такого рівня медичного обслуговування?

- Думаю, років 50. Все залежить від коштів. Насправді медицина – галузь дороговартісна. Чим вища якість, чим вищі технології – тим дорожче. Чим більше коштів можуть дозволити собі люди дати на медичну страховку – тим якісніше буде медичне обслуговування.

- Але ж ми ж розуміємо, що в нашій країні зараз більша проблема – не виділення коштів на страхову медицину, а впевненість, щоб ці кошти пішли саме на ці потреби, щоб їх “по дорозі” банально не розікрали.

- Зараз фінансує медицину бюджет. От сьогодні медицина потребує близько 100 мільярдів, а уряд закладає в бюджеті 52. Половину необхідних коштів доплачують люди зі своєї кишені. Для того, щоб змінити ситуацію, має бути створений окремий медичний фонд охорони здоров`я і кошти з нього мають витрачатися виключно на надання медичних послуг. У проекті закону, який ми розробили в МОЗ, закладено для цих потреб 7 % нарахування на заробітну плату.  Польща так живе. Але я розумію, що при нинішньому оподаткуванні додати ще 7% на охорону здоров`я – нереально, бо цього ніхто платити не буде. Тому наголошую: умовою запровадження страхової медицини є суттєве зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати. Близько 100 мільярдів гривень виплачують людям в конвертах. Якби було адекватне навантаження, тоді б податки й зарплату всі платили чесно, прозоро і реально можна було б наповнити бюджет. Зараз декларується зменшення, при певних умовах, єдиного соціального внеску до 16%. Якщо це запрацює – цей шлях правильний.

- Як Ви ставитеся до протестних настроїв?

- Безумовно, люди мають право на протест. Подивіться на європейські країни – вони Майдани не влаштовують, але активно протестують, очолювані профспілками, якщо їм не подобаються дії влади. Потрібно й українцям активно протестувати, а не сидіти на печі і чекати, що хтось прийде і наведе порядок. Займати активну життєву позицію, об`єднуватися в громадські організації, будувати громадянське суспільство, жорстко контролювати владу. Бо владу обирають для того, щоб вона служила людям.

Розмову вела Світлана ТВЕРІТНЄВА.

За матеріалами газети «Новини Прибужжя»