Ця жахлива і водночас неймовірна подія сталася 202-го року, у часи правління римського цісаря Севера. За проповідування Божого Слова ув’язнили старенького, 113-літнього єпископа сирійського міста Магнесія – Святого Харлампія. Тепер східні церкви вшановують його 23 лютого.
Коли старця повели до суддів Лукіана й Лукія, Харлампій твердо заявив, що вірить у Христа. Судді наказали роздягнути Святого, повісити на риштуванні й залізними гаками-кігтями дерти його тіло, а опісля здерти шкіру від голови до стіп. Мороз проходив по тілу тим, хто дивився на його страджання. А Святий владика, навпаки, дякував катам:
- Спасибі вам, браття, що ви обдерли моє старе тіло, бо тим ви оголили мого духа, що бажає одягнутися в нове, вічне життя.
Побачивши таку мужність Святого Харлампія, увірували в Христа і його два мучителі – Порфирій і Бантос, а також три жінки. Всіх одразу зарубали мечами.
Смерть навернених не лякала народу. Як тільки під час муки Святого Харлампія почали ставатися дива, майже все місто навернулося до Христової Віри, і сам воєвода Лукій визнав великим християнського Бога.
Стривожений тим, консул Лукіан негайно повідомив про все цісаря Севера, а той наказав привести Святого Харлампія до Писидської Антіохії на свій суд, де його знову тяжко мучили, катували. Після тих страждань Господь Бог прославив старця різними чудами, і тоді навернулася до Христа цісарська дочка Галина, а за нею й інші погани. Навіть сам імператор завагався у правдивості і силі язичницької віри. Все ж, за намовою консула Крипса, Север звелів вбити страдника мечем.
…Святий Харлампій спокійно став на коліна, щоб покласти свою голову під меч, і тут явився йому Христос. Мученик став просити Сина Божого, щоб на місці його страти і де спочинуть його кості ніколи не було голоду, недуг, пошесті на худобу, щоб панував мир, усі жили в добрі, а понад усе – в Божій ласці.
Після тієї молитви душа Святого мученика спокійно перейшла в кращий світ. Коли палач підняв меча, що стяти Святому Харлампієві голову, то побачив перед собою лише тіло і відчув: душа праведника разом з молитвою полинула до Неба.
Тіло Святого мученика Харлампія поховала царівна Галина, якій цісар дозволив прийняти християнство.
Тарас ЛЕХМАН, журналіст