8 травня у церквах східного обряду вшановують Святого Апостола і євангелиста Марка. Апостольські Діяння розповідають, що коли Божий Ангел вивів Святого Апостола Петра із в’язниці, то він, «роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Івана, званого Марком, де було доволі зібраних, що молилися» (12: 12). А в своєму листі до колосян Святий Апостол Павло пише: «(їх) поздоровляє Марко, сестрінок Варнави, що про нього ви одержали доручення; як прийде до вас, прийміть його» (4: 10).
Разом із Святим Варнавою Марко походив, мабуть, із левітської родини. Мати Марка-Івана, родом з Єрусалиму, мала дім, де збиралися апостоли і перші християни. Саме його (Марка) вважають автором другого Євангелія.
На дорогу апостольської праці Марко став під впливом Святого Павла, супроводжував його з Єрусалиму до Антіохії (у Сирії). Але незабаром Марко знову повернувся до Єрусалиму. Це не сподобалося Апостолові Павлові. Він вважав такий вчинок непристойним. Коли згодом Марко повернувся назад до Павла, то Варнава, який був поруч з Апостолом, захотів взяти його на місійну працю до Малої Азії. На таку пропозицію не погодився Павло. Тоді Варнава залишив Павла і разом з Марком подався на Кіпр. Однак пізніше взаємини між Марком та Апостолом Павлом таки налагодилися. Марко прибув до Риму і тут, під час ув’язнення Павла, служив йому за помічника. У листі до колосян Павло згадує, що Марко, Аристарх і Юст «єдині є моїми помічниками для Божого царства і стали мені потіхою» (4: 10-11).
Крім того, що євангелист Марко був помічником Павла, деякі християнські джерела стверджують, що він ще й допомагав Святому Апостолу Петру. Святі Климентій Олександрійський, Іриней і Папіяс говорять про Марка, як про речника Апостола Петра, і навіть те, що Євангеліє написане ним з Петрових уст. У своєму першому посланні з Риму Петро пише: «Поздоровляє вас церква, вибрана з вами, що в Вавилоні, і Марко, мій син» (1 Пет. 5: 13). («Син» – слід розуміти, як духовний син).
В історика церкви Євсевія знаходимо твердження: Марко кілька років жив в Олександрії і був єпископом цього міста. Також є згадка в стародавньому вступі до латинської копії Євангелія Святого Марка, що тут він мав загинути мученицькою смертю за часів правління Нерона.
Венеція здавна вшановувала Святого євангелиста Марка як головного опікуна і свого покровителя. Стверджують, що в цьому місті мають бути поховані його мощі.
Своє Євангеліє він написав у Римі. близько 45 року. На іконах знаком-символом Марка є лев.
У народі кажуть:
- На Марка має бути тепло.
- На Марка на вулиці парко, а бабі в хаті жарко.
- Якщо до цього дня не зацвіли яблуні, то не чекай доброго врожаю.
Підготував Тарас ЛЕХМАН, журналіст