Володимир Винниченко (1880-1951 рр.) належить до числа найвидатніших українських політиків першої чверті XX століття. Знаний він і як прозаїк, драматург, публіцист, художник. Його твори «Заповіт батьків», «Чесність з собою», «Сонячна машина», «Дисгармонія», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Щоденники», «Відродження нації» тривалий час знали здебільшого за кордоном, у середовищі української діаспори. В еміграції він опинився волею долі, після поразки Директорії (1919 р.).
В радянській Україні це ім’я викреслили з історії літератури. Але він таки повернувся на Батьківщину, повернувся своїми оповіданнями, романами, п’єсами, публіцистикою, епістолярною спадщиною.
28 липня літературна громадськість, усі, хто не байдужий до рідного слова, відзначатимуть 135-літній ювілей від дня народження Володимира Винниченка. До цієї дати у Червоноградській дитячій бібліотеці-філії №9 (Народний дім) відкрито книжкову виставку «Повернення із забуття», на якій представлено видання творів письменника і літературу про нього.
Тарас ЛЕХМАН.