День вшанування у церквах східного (візантійського) обряду – 20 серпня.
Вважають, що Святий Дометій походив з Персії і ще замолоду прийняв Христову віру, а згодом вступив до монастиря в Месопотамії. Звідти перейшов до монастиря Сергія і Вакха, де його висвятили на диякона.
Невдовзі ігумен монастиря побачив, що Дометій відзначається великим християнським духом, послухом та любов’ю до ближніх. Тож вирішив висвятити його на священика. Однак покірний Дометій не відважився стати священиком, тому покинув монастир і пішов у Сирію, де оселився в печері. Там вів тихе, виключно Богові посвячене життя.
Все ж місцеві мешканці довідалися про побожного Дометія, стали приходити до нього просити духовних порад, а також порятунку в різних недугах. За Божою ласкою Дометій тоді створив багато чудес.
Коли ж цісар Юліан Відступник ішой у похід проти персів, йому випав шлях якраз через ту околицю, де була печера Святого Дометія. Довідавшись про побожного печерника, цісар наказав привести його до себе. Прибувши до печери, посланці застали духовного отця з учнями під час молитви. Вони звеліли Дометію негайно іти до цісаря. Але той не хотів переривати молитву. Тож Дометія та його учнів закаменували, а печеру засипали.
Ця подія сталася 363 року.
Тарас ЛЕХМАН, Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ.