За два колометри від села Стаївка Сокальського району, у напрямку українсько-польського кордону, є святе місце – Корчмин. Багато століть тому там з’явилася Божа Мати…
1360 року татарами було спалене українське село Нова Гребля. Згоріли не тільки помешкання місцевих мешканців, а й церква. Вціліла лишень корчма. Все ж люди відбудували село і стали його називати Корчмин.
У 1382 році через село Корчмин перевозили ікону Божої Матері у золотих шатах, яку, за переданнями, намалював Святий апостол і євангелист Лука. (Ймовірно – один з найдавніших списків його ікони).
Побутує переказ: біля спаленої церкви підвода з іконою зупинилася і не могла зрушити з місця. Скільки пар коней (чи то волів) не запрягали, як тільки не намагалися штовхати підводу, а результату – «пшик». Якась невидима рука тримала її. Тоді місцеві мешканці вирішили зняти копію з ікони. Віразу знайшли маляра. Той справно виконав роботу й підвода з іконою рушили далі. Згодом на цьому місці побудували церкву. (До речі, такі перекази щодо побудови нових церков, капличок, вибору місця для них зустрічаємо доволі часто).
У новому храмі найперше помістили на вівтарі Богородчанську ікону-копію. І сталося диво: ікона просльозилася, а свічки самі запалилися. Біля неї почали оздоровлюватися люди. Особливо багато атких зцілень сталося 1936 року.
У 30-40-х роках XX століття біля ікони час від часу знову само запалювалося світло. Тож парафіяни намарно дошкуляли то священикові, то паламареві, що ті, залишаючи церкву, не загасили свічок.
Збереглося свідчення з 1940 року. У селі помирав чоловік, який мав 105 років. Хлопчиною він служив пастухом-наймитом і бачив на лузі неподалік Корчмина появу Пресвятої Богородиці. Спочатку боявся зізнатися у цьому комусь. Це вже згодом розповідав односельцями про побачене.
Під час операції «Вісла» українське село Корчмин відійшло до Польщі. Однак чудотворна ікона Божої Матері і тепер зберігається у цьому селі.
Бережімо своє!
Тарас ЛЕХМАН, журналіст