22 жовтня у церквах східного (візантійського) обряду вшановують Якова Молодшлго, або ж, як ще його називають – Якова Алфеєвого; Якова, брата Господнього.
Алфей, брат Святого Йосифа Обручника, і його дружина Марія, кузена Пресвятої Богородиці, мали чотирьох синів і дві дочки. Один з їхніх синів – Яків був чи не найближчим до Ісуса в єрусалимській громаді. Згідно зі свідченням Святого Апостола Павла, Ісус явився йому після свого Вознесіння. Згодом Яків Алфеєв став першим єпископом Єрусалиму. За велику праведність і безмежну любов до ближніх його поважали не тільки християни, а й іудеї та язичники.
Він виступив проти дотримання християнами іудейських законів.
Апостола Якова також називали Праведником. Не дивно. Адже той не пив вина, не споживав м’яса, не користувався, за східним звичаєм, різними пахучими олійками, проводив дні і ночі навколішки, молячись за потреби свого народу та за навернення світу до Христової віри.
Святий Яків прожив 86 років. Своє праведне життя закінчив мученицькою смертю. Коли одного дня він з даху святині навчав людей, що Ісус Христост є правдивим Богом, завзяті книжники і фарисеї скинули його зі святині на землю, обкидали камінням, а вкінці добили палицею.
Фенологічні спостереження стверджують, що на Якова зима стає на ноги і вже можна сподіватися на сніжну крупу.
У народі кажуть:
- Після Якова осінь вже заплакала.
- Після Якова тепла ніякого.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.