Понад 260 років тому розгнівані і добряче налякані натовпи демонстрантів у різних куточках Англії скандували: «Віддайте нам наші 11 днів!». Такою була реакція британців на Календарний Акт парламенту, який проголосив: день 3-го вересня 1752 року вважати днем 14-го вересня. Люди тоді справді повірили, як писав не без іронії британський журналіст, що в них украли 11 днів. Чим продиктовані такі зміни в календарі?
Попередній календар був неточним. Юлій Цезар запозичив його з Єгипту і впровадив у літочислення, приурочивши 708 річниці заснування Риму. Єгиптяни, а згодом за ними і римляни, поділили рік на 365 днів. А щоб вирівняти громадянський рік з роком астрономічним (обертання Землі навколо Сонця), кожний четвертий рік зробили перехідним (високосним) – 366 днів. Однак і це числення виявилось неточним. Бо Земля обертається навколо Сонця на 11 хв 14 сек менше, ніж за 365 днів і одну четверту дня (доби). За сім тисяч років з часу відкриття єгиптянами календаря людство вже втратило до Григоріанської реформи 1572 року 10 днів. Один день додається з кожним століттям. Виняток – 2000-й рік.
Не всі країни відразу прийняли реформу. Польща, а в її складі і частина українських етнічних земель, була в числі перших, які підтримали Григоріанський календар. Решта України вступила у нове літочислення аж у 1918 році.
Однак в літургійному році Римо-Католицька Церква дотримується Юліанського стилю, а православні церкви й УГКЦ – нового, Григоріанського.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.