Напередодні свята Водохреща в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії, відкрито персональну виставку художника Сергія СОЛОДКОГО. Це вже третя його виставка і перша у рідному місті.
 |
 |
 |
 |
Сергій Солодкий народився у Кривому Розі, що на Дніпропетровщині. Ще у юному віці, він разом із батьками переїхав до шахтарського Червонограда. Закінчив Червоноградську загальноосвітню школу №12. З дитинства відчув потяг до мистецтва, тому освоїв ази малювання в студії образотворчого мистецтва при Народному Домі. Закінчив Львівський національний університет імені І.Франка, де здобув спеціальність геолога. Вісімнадцять років пропрацював в геологорозвідці на копальнях Львівсько-Волинського басейну. В даний момент на заслуженому відпочинку. Окрім малювання олійними фарбами, Сергій Солодкий захоплюється графікою та моделюванням з паперу військової техніки.
Одним із поштовхів до намалювання багатьох картин стало народження доньки Оксани, відродження церкви і проголошення Незалежності України.
Особливе місце у його творчості посідає тема важких випробувань, які випали на долю України: голодомор, репресії, військові дії на сході України.
-Незважаючи на те, що я є далеко від цих подій, мене ніби з цим щось пов’язує, – зізнається митець. – Бо там є наші молоді хлопці. Тому я завжди серцем і душею з ними.
У художника є картини на цю тематику: «Наснилося», «Квартет стратегічного призначення» та «Покрова (врятуй і збережи)». Останню він передав на зберігання Червоноградському музею.
У картинах, які носять назву «Кольорова філософія» » Сергій Солодкий зображає людину, як філософа. Цим він хоче передати свої думки нам, бо картини повинні нести в собі інформацію: «Шлях», «Без назви(Пізно)», «Калинові сльози 33 року», «Урбаноград», «Ртуть» та інші. Є серед його робіт і шахтарська тематика. Сергій Солодкий кожен свій твір відчуває душею.
На виставці було представлено 52 роботи художника, написані протягом останніх двох років.
Всім, хто зацікавився творчістю Сергія Солодкого, виставку його робіт можна оглянути до середини лютого 2016 року.
Ігор ЙОСИПІВ