Будівництво шахти розпочато в 1955 році, а закінчено в 1961 році. Літопис трудової слави шахти №4 «Великомостівська» (нині «Відродження») розпочався 1 лютого 1961 року, коли згідно Постанови №100 Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району шахту №4 «Великомостівська» було здано в експлуатацію з проектною потужністю 750 тисяч тонн вугілля на рік.
 |
 |
 |
 |
За покладами вугілля в той час четверта «Великомостівська» була другою перлиною Львівсько-Волинського вугільного басейну. Її проектна потужність досягала 2500 т палива щодоби. Однак за своїми гірничо-геологічними умовами наше підприємство значно відрізнялося від інших шахт басейну через надзвичайно великий притік газу метану. У зв’язку з чим з самого початку склалися складні гірничо-геологічні умови. Тому в 1961 році була проведена велика робота з покращення вентиляції, а вже у 1965 році колектив освоїв проектну потужність шахти. За 55 років роботи колективом шахти «Відродження» видано на-гора близько 42 млн. тонн вугілля і пройдено майже 317 кілометрів гірничих виробок. Найвищого показника з видобутку вугілля було досягнуто у 1976 році – 1 263 490 т (директор шахти Валерій Дюмін) та у 1984 – 1 283 057 т (директор шахти Віталій Червяков). Найвище досягнення з проведення гірничих виробок було у 1965 році. Саме цього року було прохідники пройшли 12631 погонних метрів гірничих виробок, з них понад план 308. На той час на чолі прохідницьких дільниць були Петро Кондратенко та Микола Мицик, а бригадирами – Євген Мельничук, Степан Загорський та Іван Голодюк.
Важкі та одночасно славні п’ятдесят п’ять років історії шахти. Були успіхи і невдачі, слава і вітання, гіркі дні нестабільної роботи і великі перемоги. Та через ці роки, починаючи з будівництва шахти і до сьогоднішнього дня найбільшим досягненням були і є люди, що заслуговують особливу шану, повагу і велику вдячність за свою самовіддану працю.
На шахті добре пам’ятають жовтень-листопад 1970 року, коли колектив бригади Степана Загорського встановив новий Всесоюзний рекорд проходки горизонтальних гірничих виробок комбайном ПК-9Р, прохідники пройшли 536 погонних метрів конвеєрного штреку за 31 робочий день.
Добре відомі в басейні прізвища наших славних працівників дільниці прохідницьких робіт: Юрія Усенка, Марьяна Марка, Євгена Ушакова, Василя Скирти, Ібрагіма Мургузова, Івана Буняка, Івана Олексюка, Степана Були, Ярослава Макарика, Іллі Біласа, Миколи Покидька, Олександра Хавриляка, Олександра Саклакова, Андрія Луцика, Степана Бортнічука, Миколи Назарка, Василя Обшарського, Віктора Трищука, Андрія Ахтянкіна, Андрія Куца, Сергія Якуца, Ігоря Зелеза, Андрія Фенцика, Андрія Концограда.
Славними трудовими традиціями відома наша шахта. Що не ім’я, то легенда. Начальники вуглевидобувних дільниць: Володимир Кобильський, Євген Уланов, Олексій Кузнецов, Олег Ковтюк, Анатолій Михайлов, Володимир Коломієць, Богдан Старий, Олександр Бушуєв, Іван Висоцький, Ярослав Котис, Сергій Руденко, Олександр Троцько, бригадири гірників очисного забою: Микола Школяренко, Сергій Смолов, Василь Пісоцький, Олександр Овчінніков, Федір Белінський, Михайло Мавдрик, Федір Нестерук, Ярослав Гіщак, Іван Мацків, Віктор Шевчук, Василь Бенько, Роман Боднар, Михайло Козакевич та багато інших кували трудову славу нашої шахти.
Ветерани шахти добре пам’ятають 1979 рік, коли бригадир гірників очисного забою Сергій Смолов став лауреатом Державної премії за досягнення високого навантаження на комплекс КМК-97.
Згадаємо сьогодні й про роботу дільниці №4, яка завжди була і є в перших рядах вуглевидобувників. Колектив постійно працює в тисячному режимі і досягає найкращих результатів. У 1973,1974,1975,1980 та 2001,2004,2005,2007 роки видано на-гора понад 500 тис тонн вугілля. Тут зібрався боєздатний колектив зі своїми традиціями, своїм характером.
Варто сказати добре слово про роботу дільниці шахтного транспорту. Так, ця ланка не видобуває вугілля, але супроводжує нас з перших хвилин, коли ми сідаємо в кліть. Дільницю довгий час очолювали ветерани шахти Петро Солодкий, Євген Подревський. Трудовий колектив ніколи не підводив і не підводить шахту. Сподіваємось, що нинішнє молоде покоління транспортників в особі начальника Станіслава Мевши продовжить славні традиції своєї дільниці.
Шахта «Відродження» славна своїми ветеранами, серед яких начальник дільниці вентиляції і техніки безпеки Дмитро Мигаль, який пропрацював на цій посаді понад 30 років, а загалом на шахті з 1963 по 2006 рік. Ми віримо, що свою дільницю він передав у надійні руки. Молодий спеціаліст Роман Садовський уміло керує дільницею, продовжуючи традиції своїх попередників.
Слів подяки заслуговують головні механіки Іван Сільчев, Володимир Федоров, Василь Роговський, заступники директора Андрій Худченко, Петро Зебєлєв, Володимир Роговський, Теофіль Розалюк, головні інженери Володимир Дмітрієв, Сергій Нестерук, Микола Гнатишак, Віктор Шайтан. Біографія шахти – це і їхній життєвий шлях.
Своєю працею Лілія Надозірна, Борис Маковецький, Михайло Білань, Іван Сичак, Володимир Бакдитан,Євген Подревський, Юрій Шутов, Петро Швець, Володимир Носко, Василь Єфремов, Валентина Шунькіна, Софія Василенко, Олександр Покотило, Роман Іваневич, Пелагея Устинова створювали авторитет шахті.
За 55 років на шахті працювали майже 15 тисяч робітників. І кожного хочеться згадати, кожному хочеться висловити слова вдячності, слова поваги. Низький уклін і родинам тих, хто не повернувся з вугільних забоїв…
За добросовісне ставлення до роботи, значний особистий внесок у розвиток вугільної промисловості Львівщини багатьох працівників нашої шахти нагороджено Державними та відомчими нагородами. Звання “Заслужений шахтар України” присвоєно 12-ти працівникам, а саме: Миколі Школяренку, Ярославу Наливайку, Степану Булі, Павлу Овчіннікову, Івану Мацьківу, Ярославу Гіщаку, Сергію Руденку, Ярославу Беньку, Ігорю Сироїду, Роману Боднару, Андрію Куцу, Андрію Милявському
За період роботи шахти високі нагороди знайшли своїх героїв. Орденами Леніна, Трудового Червоного прапора, Трудової слави, Дружби народів, Жовтневої революції, Знаком пошани та медаллю “За трудову доблесть” нагороджено 241 працівника.
За часів незалежної України отримали орден “За заслуги” – 8 чоловік, серед них гірник очисного забою Михайло Галунка, бригадир прохідників Віктор Трищук, начальник дільниці №4 Ярослав Котис, директор шахти Павло Овчінніков, бригадир прохідників Андрій Ахтянкін, гірник очисного забою Ігор Мись, прохідник Сергій Якуц. Працівниця технологічного комплексу Світлана Ждан – єдина жінка у вугільному басейні Львівщини, удостоєна ордена “Княгині Ольги”, а бригадир гірників з ремонту гірничих виробок Сергій Зубко та гірник очисного забою Ростислав Офіційнський нагороджені орденом “За доблесну шахтарську працю”. Медаль “За працю і звитягу” отримав електрослюсар підземний Ігор Голик.
У 2007 році за високопродуктивну працю, добросовісність та завзятість у роботі начальнику дільниці №4 Сергію Руденку було присвоєно Почесне звання Герой України.
Нагрудними знаками Міністерства вугільної промисловості “Шахтарська слава” нагороджено: І ст. – 65 чол., ІІ ст. – 158 чол., Ш ст. – 418 чол.; “Шахтарська доблесть” – І ст. – 5 чол., ІІ ст. – 10 чол., Ш ст. – 17 чол.
Не вугіллям єдиним…
На шахті і директор, і профспілки розуміють, що колектив живе не тільки трудовими буднями. Тому намагаються належним чином організовувати відпочинок і працівникам шахти з родинами, аби оздоровитись, набратися сили та енергії для подальшого виконання виробничих завдань. Підприємство має власну базу відпочинку “Світязь” на Шацьких озерах, де щороку відпочиває близько 1000 чоловік. Для шахтарів завжди відчинена робітнича їдальня, де готують смачні страви. А у сучасному дошкільному навчальному закладі виховуються діти працівників шахти.
Велика роль на шахті первинних профспілкових організацій, які завжди на варті інтересів гірників, знають їхні проблеми та турботи. Первинну профспілкову організацію працівників вугільної промисловості очолює ветеран шахти Володимир Пащук, активно долучається до громадської роботи і його заступник заслужений шахтар України Роман Боднар. У первинній профспілковій організації НПГУ головує Ростислав Офіцінський.
Колектив “Відродження” , а це понад 1300 працівників, вже майже 18 років очолює заслужений шахтар України Павло Овчінніков. Головний інженер Олег Соломяний та заступник з виробництва Олександр Бушуєв координують основні напрями виробництва. Колективи шахтних дільниць нині працюють під керівництвом: з вуглевидобутку – повного кавалера знака «Шахтарська слава» Олександра Троцька, ДПР – Заслуженого шахтаря України Андрія Куца, МДГО – Сергія Коваця, ДШТ – Станіслава Мевши, вибійного обладнання – Ярослава Лінінського, підйомних установок – Володимира Карпишина, стаціонарного обладнання – Андрія Пелеха, техкомлексу – повного кавалера знака «Шахтарська слава» Бориса Маковецького.
… 55 років – значний термін. За цей час виросло не одне покоління працівників “Відродження”, і саме завдяки цим людям можна з впевненістю дивитися у майбутнє. Адже промислові запаси вугілля – понад 7 млн тонн -дозволять працювати ще близько 20 років. А це, у свою чергу, надасть можливість шахтарям в підземній стихії видати на-гора якомога більше чорного “золота”, аби край вугільників продовжував життєдіяльність. Планове завдання на 2016 рік – видобути 260 тис тонн вугілля та прокласти 1800 метрів гірничих виробок.
Вітаємо Вас, шановні шахтарі! Пам’ятаймо про те, що саме вугілля всьому голова, і ми, єдиним злагодженим колективом, зустрінемо ще не один ювілей копальні, адже тільки від наполегливої роботи гірників залежить доля підприємства, тепло і затишок в наших родинах.
Леся ПІДКОВА,
начальник відділу кадрів
шахти “Відродження” ДП “Львіввугілля”