Часто оправдовуємося за свої негативні вчинки репліками: «Від народження маю поганий характер. Такими є (були) мої батьки, а я весь (вся) у них…». Та все ж, чи можна щось змінити у собі, і то кардинально?
Відповідь на це доволі непросте питання дає життєпис Святого Франциска Селезія (Сальського), 1567-1622 рр., засновника і духовного наставника Селезіанського чернечого ордену, доволі численного у лоні Римо-Католицької Церкви.
Син знатного графа Франциск з дитинства мріяв посвятити себе служінню Господу і людям. Та не все так гладко…
Ще навчаючись у семінарії, Франциск зауважив, що з таким своїм прикрим характером він ніколи не стане добрим священиком, справжнім пастирем душ, як цього вимагає церква. Адже дуже швидко спалахував негативними емоціями, не любив, коли йому перечили, хоч і сам не завжди був правий, а якщо й правий, то через брак знань не міг докладно пояснити співрозмовнику істини. Бувало, що часто нервувався, не мав терпеливості вислухати інших, завжди їх перериваючи на півслові.
Сповідник і духовний провідник порадив Францискові, що тільки важка і наполеглива праця над собою, постійне навчання і самовдосконалення, невтомний пошук істини допоможуть йому змінитися. Для цього нехай він ніколи не уникає осіб, які дратують його своєю повільністю і спокоєм, бува, нерозторопністю й недолугими запитаннями. Навпаки, «сам іди до них і терпеливо вислуховуй, докладно пояснюй: що правда, а що ні. Вони від тебе цього чекають».
Упродовж двох десятків років Франциск ретельно виконував ці настанови, отримував нові поради від наставника та старших, досвідченіших отців. І коли одного разу його зустрів Святий Вікентій, то так про нього висловився: «Такого милого, спокійного, врівноваженого, доброго і слухняного священика я ще ніколи не зустрічав».
Та якби Святий Вікентій знав Франциска Селезія (Сальського) ще 20 років тому, то мав би про нього зовсім іншу думку.
Отож, з Божою Ласкою людина може змінити себе!
За своє життя Франциск Селезій (Сальський) написав близько 20 тисяч листів і духовних послань. У Європі (а Україна – це Європа!) його вважають покровителем журналістів.
Тарас ЛЕХМАН, журналіст