Не доведи Господи захворіти. А якщо таке вже сталося, то ми не тільки поспішаємо до лікарів, в аптеку, а й звертаємося у молитвах до Святих, достойників Христової Церкви, аби зцілили нас. Небезпідставно стверджують: помолишся з глибокою вірою – неодмінно одужаєш! Не раз у таких молитвах згадують Святу Гільдегарду Бінгенську.
Вона народилася в 1098 році в Гермерсхаймі на території нинішньої землі Рейн-Гессен. Інші джерела стверджують, що це сталося в Бекільхеймі. Її батьки були дворянами. Гільдегарда – десята дитина у сім’ї. Коли дівчині виповнилося 14 років, вона разом з Юттою – праведною християнкою оселилася у жіночому скиті неподалік Бінгенома. Обитель назвали на честь Святого Дізібода.
Гільдегарда все життя вирізнялася слабким здоров’ям, що неабияк позначилося на її духовному стані. Ще в юності у неї були видіння, про які вона розповідала тільки своїй наставниці Ютте. У віці сорока років за настирливим проханням абата й місцевого єпископа Гільдегарда записала свої видіння, які згодом стали основою її трактату «Пізнай шляхи Світла, тобто Господа». У ньому розкрито все буття від Трійці до Страшного Суду. Ця робота отримала схвалення Святого Бернара Клервоського і Папи Римського Євгенія III.
Серед важливих рукописів Гільдегарди слід насамперед назвати об’ємні «Книги про просту медицину» (інша назва – «Фізика») й «Книгу про мистецтво зцілення». У творчій спадщині Гільдегарди є й стислі роботи, в т.ч. біографія Святого Дізібода – засновника монастиря, Святого Рупера, а також безліч листів.
Померла Гільдегарда в 1179 році, в заснованому нею монастирі Рупертсбера неподалік Бінгенома. Монахи Готфрід і Теодорохім уклали її детальний життєпис.
Дев’ять століть Гільдегарда Бінгенська не була канонізована. Але до неї зверталися у молитвах як до Святої. Адже за життя вона зцілювала від неврозів. І тільки у жовтні 2012 року Папа Римський Бенедикт XVI офіційно канонізував Гільдегарду та надав їй титул Учителя Церкви.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.