Поетеса з Червонограда, автор трьох десятків книг, численних публікацій в періодиці, в альманахах та в інтернет-виданнях Людмила Ржегак не випадково назвала свою нову збірку “Землі і Неба перегуки” (Червоноград: Панорама, 2016 — 114 с.), де подала під однією обкладинкою вибрані твори із багатющого попереднього доробку (звісно, найдорожчі серцю) і щойно написані. Її творчість торкається високих небесних сфер, духовності і водночас вона глибоко переймається всіма земними проблемами, дякує Всевишньому за все:
“Я дякую Богу за кожну
хвилину і день.
За сонце ласкаве і тиху
молитву пісень.
За шепіт трави,
за мережані танці тіней,
За хліб і за сіль дорогих
мому серцю людей”.
Серед дорогих людей — її чоловік Володимир Федорович, який, на жаль, уже спочив у Бозі. Саме його світлій пам’яті присвячені “Землі і Неба перегуки”:
“Ти ішов зі мною в радості й тривозі,
В сонячну погоду й заметіль.
Хай вітри солоні на крутій дорозі,
Ти ішов зі мною в радості й тривозі…”
Насамперед поетесу болить душа за долю України, серце плаче за полеглими бійцями і разом з тим возвеличує Героїв, які загинули в зоні АТО. Вона ненависно ставиться до ворога-загарбника, не жаліє і внутрішніх ворогів:
“Стоїть луна від куль під Ілловайськом,
Бентежить плоть зловіще слово “Град”.
І суне знов на нас вороже військо,
“Заговорив” нищівний автомат.
Життя бійця дрижить на волосині,
Стікає кров поволі на траву.
Матуся сива жде з дороги сина,
А супостати ділять булаву…”
Промовисто звучить назва розділу “Не стріляйте в серце України!”. Цим сказано все! Вірші, написані Людмилою Ржегак навіть кілька років тому, не втратили своєї актуальності і тепер, а деякі з них видаються прогностичними. Випередити час, передбачити розгортання подій й емоційно висвітлити у поетичному тексті — для цього потрібен дар, талант, яким наділена Людмила Ржегак.
Усі свої почуття, переживання поетеса передає високим художнім словом, бо “У Слові правда віковічна” (назва ще одного розділу; а всього їх — дев’ять). У неї неповторний стиль, манера письма, цікаві образи, кожна фраза несе глибоке смислове навантаження, вірші “наповнені” життєвою мудрістю. Їх легко впізнати з-поміж творів багатьох інших авторів. Так ніхто не напише!
Та все ж, попри життєві катаклізми, суспільні проблеми, “Світ живе у вимірі краси” (також назва розділу). Хіба може поет не насолоджуватися прекрасним, щиро дивуватись і захоплюватись творінням людських рук і сердець, людським генієм, красою Природи — це вже творіння Боже… Автор — життєлюб! У неї багато життєствердних мотивів.
І в новій збірці Людмила Ржегак традиційно надрукувала присвяти друзям, колегам, онукам, переклади, а ще заінтригувала читача віршами, написаними польською мовою. Оригінальні філософські етюди літератора — це також справжня поезія в прозі.
Ілюструвала збірку художниця Аліна Бердник (Покровська) — внучка Людмили Ржегак. І це вже далеко не перша співпраця родинного творчого тандему.
Тарас ЛЕХМАН, журналіст