Колектив вуглевидобувників шахти “Червоноградська” (начальник дільниці Іван Плешинець, бригадир Петро Гавілей, механік Ігор Сеньовський) у лютому 2016 року видав на-гора 24 тис 200 тонн вугілля при плані 23 тис, що становить 105,2 відсотка. Не збавляють темпів видобувачі чорного “золота” й у березні – з початку місяця (станом на 27 число) видобуток склав 21568 тонн, що на 1720 тонн більше, аніж заплановано.
Своєю щоденною працею колектив гірників поповнює скарбничку виробничих показників ДП “Львіввугілля”. Цьогоріч шахтарі теж намагаються утримати позиції минулих років, адже п’ять років поспіль “червоноградці” зустрічають новий виробничий рік напередодні календарного.
Шахтарі розуміють, що у цей складний для України час їхня праця особливо важлива і продовжують працювати з повною віддачею. Лава №348 по пласту Західно-Бузький – перший очисний забій, який здано в експлуатацію у 2016 році. Довжина лави складала 130 м (по мірі відпрацювання забою на кінець березня протяжність збільшиться до 180 м), довжина виїмкового стовпа – 620 м, виймальна потужність пласта-1,25 м. Запаси вугілля оцінюються у 230 тис тонн, експлуатаційна зольність якого 50,6 відсотків. Колектив дільниці на тисячотонний режим з вуглевидобутку вийшов вже на третю добу після здачі лави. Працювати доводиться в складних гірничо-геологічних умовах. Для удосконалення виробничого процесу ще у 2011 році новим етапом у роботі шахти стала реконструкція вентиляторної установки головного провітрювання, що дало змогу покращити безпеку праці під час проведення гірничих робіт, завдяки подачі повітря у найвіддаленіші гірничі виробки і підвищенню стійкості провітрювання. Цей масштабний проект здійснено з метою продовження терміну експлуатації копальні не на одне десятиліття.
- Шахта – основа життєдіяльності всього регіону. Допоки є робота у шахтарів, є майбутнє у міста гірників Червонограда і загалом Сокальського району. Зараз головне завдання зберегти копальні. І для цього керівництво ДП “Львіввугілля” шукає інвесторів для капіталовкладень на оснащення нових забоїв на шахтах,- прокоментував директор шахти Вадим Крась.
У травні, згідно Програми розвитку гірничих робіт, планується запустити в роботу ще один вугільний забій – 347 по пласту Західно-Бузький із плановими запасами 150 тис тонн вугілля, довжина виїмкового стовпа 350 м. В результаті у 347 та 348 лавах шахтарі з червня місяця працюватимуть у спареному режимі роботи. Перехід до видобутку вугілля спареними лавами дозволить істотно знизити витрати на підготовчі роботи і транспортування вугілля. Це забезпечить стабільну економічно ефективну роботу вуглевидобувної дільниці. Після впровадження результатів роботи добове навантаження на видобувну дільницю перевищить 1000 тонн - загалом щодоби гірники підніматимуть 1200 тонн гірничої маси і шахта цілком перейде на роботу спареними лавами.
- Надзвичайно важливо витримати мінімальну виймальну потужність пласта, адже від цього залежить якість видобутого вугілля. Також має бути присутній професіоналізм усіх учасників виробничого ланцюга, – говорить начальник дільниці Іван Плешинець, дільниця якого вже багато років вважається у держпідприємстві однією із найбільш стабільних у роботі.
Найближчими місяцями гірники дільниці намагатимуться зміцнити виробничі позиції, адже шахтарі Прибужжя впевнені, що сьогодні, в умовах безперервних бойових дій на сході країни, саме на їхні плечі покладено відповідальність за енергетичну і соціальну безпеку України. Аби тільки вийняте із земних надр вугілля реалізовувалося на потреби енергетики вчасно та в повному обсязі.
Лариса ГУМЕНЮК
На фото: (зліва направо) бригадир гірників очисного забою Петро Гавілей та гоз Роман Білань з шахти “Червоноградська”.
Р.S. Справа, якій шахтарі присвячують більшу частину свого життя, непроста, однак важлива і відповідальна. Вірні інженерні рішення та самовіддана праця колективу вуглевидобувників шахти і є складовими виробничого успіху, які дають не тільки моральне, а й матеріальне задоволення. А загалом виробничі потужності шахти “Червоноградська” складають 21 млн тонн твердого палива, що дасть змогу трудовому колективу стабільно працювати близько 50 років до повного відпрацювання промислових запасів.
За матеріалами газети «Гірник»