За три дні до Великодня християни відзначають Чистий четвер. З ним пов’язано чи не найбільше суто перед великодніх обрядів і дійств.
Насамперед у Чистий четвер готували жовті паски – «бабки». Крім жовтих, в Україні ще випікали білі (у п’ятницю) і чорні (у суботу). Кожна з них має своє призначення і кулінарні таємниці. Жовті, як найбільш уживані, випікали з якісного пшеничного борошна, додаючи яєчних жовтків. Такі паски призначалися сонцю і небу. Білі – покійникам, на Великдень і Провідну неділю їх несли на могили, де влаштовували трапези. Чорні паски – для землі, її родючості.
Замішуючи тісто і випікаючи паску, господиня просила всіх вийти з хати, аби «не сталося порчі». За роботою могла спостерігати тільки старша дочка, таким чином переймати досвід.
У Чистий четвер запасалися свічками на всі Великодні свята, аж до Провідної неділі. Виготовляли їх з воску, замовляли у пасічників.
Обов’язковим було купати дітей у Чистий четвер, бо цього дня навіть ворон носить своїх малят до річки вмиватися. Тож купелі влаштовували спозаранку, аби швидше від ворона встигнути. А старші люди тільки до річки йшли вмиватися, щоб здоровими були і довго жили.
Увечері, впоравшись з нагальними роботами, прибравши в хаті, на подвір’ї, всією сім’єю йшли до церкви на Страсті Христові. Додомі приносили з храму «живий вогонь» – запалену свічку, яка мала горіти впродовж Великодня.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.