У народі кажуть, що світ тримається на жіночому розумінні та терпінні. Надія ЛИС, завідувачка медпунктом шахти “Червоноградська”, з цим твердженням сперечатися не стала. Кому, як не їй, медичному працівнику з майже п’ятдесятилітнім медичним стажем (до речі, 23 роки з них вона на чолі колективу медсестер шахти), праця в царині охорони здоров’я зрозуміла без коментарів.
Про своїх колег, сестер милосердя, з якими працює поруч вже не один рік, Надія Йосипівна розповідала авторитетно та з повагою. Говорила як допомагають шахтарям берегти, а, якщо потрібно, й відновлювати здоров’я, а також про те, як самотужки створюють затишок в невеликому, однак дійсно охайному приміщенні здоровпункту, підтримують чистоту і порядок.
- У колективі працюють 15 медичних сестер, вісім підземних та сім поверхневих,- розповідає завідувачка,- Уляна Чикальська, поверхнева медсестра, наприклад, у медпункті понад 15 років. У її пам’яті (а це можна перевірити) всі історії хвороби працівників шахти. Вона знає майже всіх, а всі її.
Медсестри шахтного медпункту виконують свої обов’язки професійно, швидко орієнтуються в ситуації. Панує взаємоповага, вони діляться між собою набутим досвідом, справедливі у стосунках. В області сестринської справи медсестри працюють під керівництвом цехового лікаря Іванни Бакланової. Іванна Іванівна щочетверга веде прийом шахтарів, кваліфіковано призначає лікування, надає медичні поради.
Високі зразки милосердя, співчуття та доброти демонструє медперсонал медпункту – Наталія Мусій, Марія Руда, Наталія Гречушнікова, Леся Остапюк, Лілія Русюк, Леся Мітрофанова, Галина Лобай, Аліна Лучин, Марія Наконечна,фельдшери Марія Антоніщак та Ольга Єнджієвська. Інструктор з фізкультури-масажист Оксана Власюк своїм професійним масажем знімає болі у хребті та кінцівках. Є у медпункті й тренажер, яким можуть скористатися пацієнти при варикозній хворобі ніг. І саме за це медперсонал отримує подяку та повагу від тих, хто звернувся за допомогою.
Безперечно, можна нарікати на відсутність дорогих, часом надзвичайно необхідних медичних препаратів, однак варто гордитися тим, що першу невідкладну медичну допомогу люди в білих халатах нададуть завжди і всім – і шахтарю, і кожному мешканцю навколишніх сіл, які звернулися через погіршення самопочуття. Двері здоровпункту, як кажуть, відчинені і вдень, і вночі. А ситуації бувають різні. До медсестер приходять зі скаргами на головний біль, хтось хоче проконтролювати артеріальний тиск (а для машиністів підйому, електровоза, гірничо-виймальних машин та водіїв ця процедура є обов’язковою), чи виміряти температуру тіла. Мало чим викликаний дискомфорт?
- Кожного ранку,- продовжує Надія Йосипівна,- відбувається здача зміни. З’ясовуємо найдрібніші подробиці, чергова медсестра розповідає про кожного пацієнта, і що потрібно зробити наступній зміні. Іноді трапляються “зустрічі” з симулянтами (усміхаючись, говорить завідувачка), а інший шахтар й не жаліється, поспішає на зміну, а ти дивишся на нього, і боїшся відпускати, бо бачиш, що людина справді нездорова, однак почуття обов’язку та відповідальності у нього перевищує всі хвороби.
Буває, що звертаються шахтарі й зі складними травмами. Торік у прохідника з ДПР був перелом правої стопи, іншого доставили з травмою грудної клітки. На такі випадки медсестри реагують миттєво. І знову ж допомагають вміння і професіоналізм, а ще просто варто сказати підбадьорливе слово. А, коли виникає небезпека життю і здоров’ю підземних робітників і порушується нормальна робота шахти чи окремої дільниці, потрібно якнайшвидше надати невідкладну медичну допомогу гірникам, які опинилися в епіцентрі аварії.
В історії медицини поняття як лікарської помилки, так і помилок середнього медичного персоналу апріорі бути не може, адже це загрожує життю пацієнтів. Тому перша заповідь Гіппократа Non nocere (“Не нашкодь”) повинна бути в душі кожного медичного працівника на все життя, а також готовність цілком віддавати себе обраній професії.
Лариса ГУМЕНЮК
На фото: (зліва направо) медсестри поверхневі Уляна Чикальська та Марія Антоніщак, (у центрі) завідувачка медпунктом Надія Лис.
За матералами газети «Гірник»