Середина червня… Літо в повному розквіті… Дитячий табір “Ровесник”, що на Львівщині, знову дзвенить дитячими голосами. З ранку до вечора тут змагання, конкурси, ігри та розваги. А ще плавання у басейні, прийом оздоровчих процедур. А хочеш – відвідуй гурток, який тобі сподобається, чи переглядай фільм. І, звичайно, ввечері дискотека.
Цьогоріч до “Ровесника” на відпочинок та оздоровлення приїхала дітвора з різних куточків України. Особливими гостями на весь сезон стали діти з Луганської області. І саме з ними було організовано зустріч, що проходила у форматі “круглого столу”. Розмова з дітьми відбулася у теплій, родинній обстановці.
Директор оздоровчо-лікувального комплексу “Ровесник” Василь Карвацький тепло привітав присутніх, окреслив тему і мету зустрічі.
- В.о. генерального директора ДП “Львіввугілля” Андрій Дяченко,- сказав Василь Михайлович,- щоденно телефонує, цікавиться, як відпочивають діти, чи є якісь проблеми.
Директор ОЛК також поділився спогадами про те, що “Ровесник” вже не вперше приймає дітей зі Сходу чи Півдня України.
- Жили тут діти з Алчевська, коли місто серед зими залишилось без опалення, відпочивали діти з Донецька, проживали цілі сім’ї переселенців і з окупованого Криму. Тут завжди з розумінням ставилися до людських проблем.
Розповів Василь Михайлович і про план заходів на літо. Ознайомляться діти з історичними пам’ятками нашого краю, плануються екскурсії по “Золотій підкові Львівщини”. Діти з Луганщини відпочиватимуть тут ціле літо і багато взнають про наш край.
- Будемо залучати їх і до духовності: святкуватимемо разом Зелені Свята, Івана Купала, Спаса, – підсумував директор оздоровниці.
Василь Карвацький побажав дітям гарного відпочинку у таборі, щастя і миру.
До слова долучилася вихователь другого загону Світлана Бершанська, яка приїхала разом з дітьми з Гірської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату і працює там логопедом.
- Наше місто Гірське знаходиться у сірій нейтральній зоні розмежування. І, коли в 2014 році у нас йшли бої, діти вчились періодично, не цілий рік, а у 2015 і 2016 роках заняття уже проводились систематично. Ми задоволені тим, що приїхали у “Ровесник”. Сумувати тут ніколи. Для старших хлопців є де займатись спортом, для молодших – щоденно цікаві заходи. Нещодавно побували у столиці прибузьких шахтарів – Червонограді, у м.Сокалі завітали у музей “Шахтарська слава”. Червоноград і Сокаль стали нам близькими містами, адже ми теж із шахтарського краю.
Вихователь третього загону Валентина Голуб, вчитель української мови обласної загальноосвітньої школи-інтернату м. Кремінна, ділиться пережитим і наболілим:
- Ми хотіли потрапити саме в цей табір, на Львівщину. У нашому місті є теж табір відпочинку, схожий на “Ровесник”, але під час обстрілів його зруйновано і ще повністю не відновлено. Нас теж застала війна. Ми живемо неподалік м. Рубіжного – великого вузлового центру. Через наше місто проходять основні шляхи на Харків і на Донецьк. За ці магістралі точилися бої, і люди від цього потерпали. У 2014 році випускного не було, бо якраз йшли великі бої і працівники школи розібрали дітей з інтернату по домівках. Ночували в підвалах. Згодом наших дітей, як і дітей з м.Гірське, відправили в м. Одесу, де вони перебували до 2015 року. Зараз уже потроху місто відбудовується, звели міст, налагоджуються комунікації. У нас також були шахти, але вони, на жаль, зараз недіючі.
Валентина Миколаївна була приємно вражена гостинністю, увагою, доброзичливим ставленням до них усіх працівників табору і просто відпочиваючих.
- Тут добре годують, гарне медобслуговування, – додала вона.
Спілкуючись із дітьми зі Сходу, ми поцікавились, чи подобається їм у “Ровеснику”, де б вони хотіли побувати, що побачити у Львівському краї. Одинадцятикласниця Юля Олійник з третього загону відповіла за всіх:
- Нам тут усе подобається: конкурси, дискотека, басейн. Приїжджали артисти Львівської філармонії з цікавим концертом. Ми спілкуємося з усіма дітьми у таборі, навіть подружились. Хотіла би побувати у Львові, давно про це мрію.
Не оминули й питання духовності. Адже відомо, що на Сході України менше церков, люди не так масово відвідують служби Божі, не всі релігійні свята святкують…
Валентина Голуб зазначила:
- Війна, напевно, змінила людей, внесла більше віри в їхні серця. Луганчани почали визнавати більше релігійних свят, святкують і Андрія, і Катерини, і Водохреще… Приїжджають на Схід і волонтери-священики. Хотілося б побувати, на Львівщині під час Різдвяних свят, адже давніх традицій тут дотримуються до дрібниць. Дуже велике враження справило на нас з дітьми богослужіння у старовинному соборі св. Володимира капличка на території оздоровниці – це місце, де щодня хочеться звертатися у молитві до Бога.
По закінченні зустрічі директор оздоровниці Василь Карвацький, як гостинний господар, запросив луганчан на зимові канікули до “Ровесника”, де так колоритно у народному стилі святкують Різдво та інші релігійні свята.
Раїса СТАРКЕВИЧ
Фото Тараса БАНДУРIВСЬКОГО