Без військової броньованої та автомобільної техніки, на якій пересуваються українські військові, важко було б їм витісняти ворога. Але будь-яка техніка, навіть військова, потребує ремонту. Допомагає доглядати за технічним станом машин у зоні проведення АТО ремонтна рота.
Одним із таких відділень керував наш земляк – Сергій ВАЦЯК, який протягом року боронив східні рубежі України.
- Закінчивши школу, продовжив навчання в Червоноградському гірничо-будівельному ліцеї, де здобув спеціальність автослюсаря, – розпочав розмову Сергій. – Після закінчення ліцею, був призваний на строкову службу у 80-ий аеромобільний полк містечка Хирів, що на Львівщині. Демобілізувавшись, я пішов працювати на шахту “Відродження” звідки і був мобілізований на Схід України в 2014 році.
Спочатку направили у військову частину, що в Яворові там і розподілили кого куди. Оскільки Сергій мав справу із автомобілями і відповідну освіту, то й був призначений командиром відділення з ремонту автомобільної техніки. Ознайомили із військовою технікою, та отримавши відповідні інструкції від командування, воїни-захисники відправилися на Схід. Прибули на Харківщину, розвантажилися і вирушили на свою першу дислокацію в селище Новоайдар. Тут базувалися українські військові артилерії 80, 95 і 24 бригад.
- У мої обов’язки, як командира, входило відновлювати техніку швидко і з мінімальними витратами. Запчастини нам доставляли волонтери, які дивувалися, як таку застарілу морально і фізично техніку ми ставимо “на ноги”. Техніка, що стоїть на озброєнні в нашої армії: БТР 80, БМП-1, БМП-2, УРАЛи, КАМАЗи, ЗІЛ-131 ще радянського виробництва відповідно, термін її експлуатації граничний, тому вона швидко виходила з ладу та потребувала постійного догляду. Загалом ремонт здійснювали в польових умовах. Працювали щодня, адже практично з кожного виїзду техніка поверталася пошкодженою. Я й сам закочував рукава по лікоть і крутив гайки, – додав Сергій Вацяк. – Копирсатися в двигуні – справа не з легких. Але, коли мали мету і засоби для її досягнення, то й завдання виконувалося вчасно.
А ще пригадує нещодавній солдат, що на одному місці не затримувалися. Йшли слідом за нашими військовими, які раз за разом відвойовували міста і села від непроханих окупантів. І там знову продовжували відновлювати пошкоджену військову техніку.
Сьогодні Сергій Вацяк, який демобілізувався в 2015 році, працює підземним гірничим майстром вуглевидобувної дільниці №6 шахти “Межирічанська”. Закінчив Дніпропетровський національний гірничий університет за спеціальністю “підземна розробка”, разом із дружиною Оксаною виховує доньку Анастасію та будує плани на майбутнє…
Ігор ЙОСИПІВ