Ми вже розповідали читачам сайту про Святу Варвару, життя і духовний подвиг достойниці Церкви. Християни східного обряду вшановують її 17 грудня, а шахтарі навіть вважають своєю покровителькою.
Як у минулому, так і тепер, видано багато книг, надруковано статей про Святу мученицю. Але одне з джерел, упевнені, залишається малодоступним для широкого загалу… Ще далекого, 1938 року у Варшаві вийшла друком книжка українською мовою «Наука про Службу Божу». Видання здійснила Православна Церква. З-поміж іншого, у ній вміщено і життєпис Святої Варвари. Отож передруковуємо його, зберігаючи особливості тогочасного правопису:
СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ВАРВАРА. В фінікійському місті Геліополі жив на початку III століття багатий і славний чоловік, на ім’я Діоскор. Після смерті жінки у нього залишилася єдина донька Варвара, котру він любив і беріг її, як власне око. Яко поганин, він і свою доньку виховав у поганстві. До повноліття він тримав її далеко від людей. Вона жила зі своєю учителькою і кількома невольницями у збудованій для неї башті, звідки відкривався чудовий краєвид на далекі простори. Певного разу Варвара запитала учительку: «Хто це все створив?». «Наші боги», – відповіла вона. Але Варвара не задовільнилася цією відповіддю. Після довгого міркування вона дійшла до думки про єдиного Творця світу! Скоро після цього Варвара мала нагоду спіткатись з деякими жінками-християнками, котрі пояснили їй, чого бажала її душа. Варвара увірувала в Христа й хрестилась.
Страшний був гнів батька, коли він довідався, що Варвара стала християнкою. Він віддав її на жорстокі катування, а потім відвів до начальника того краю Мартиніяна.
Мартиніян спочатку хотів вплинути на Варвару ласкою, хвалив її розум і красу, переконував не залишати стародавніх звичаїв краю й не дражнити батька. Але на це дівчина відповідала становчим визнанням Христа, Котрий дорожче для неї всіх світських благ і радостей. Мартиніян, побачивши, що його намови на неї впливу не мають, велів бити Варвару воловими жилами. Довго мордували дівчину, але не могли завагати її віри. Її присудили на смерть, а отець своїми руками відрубав їй голову.
Пам’ять Святої Великомучениці Варвари святкуємо 4 грудня. (За новим стилем – 17 грудня. – Прим. редакції сайту).
Підготували Тарас ЛЕХМАН, Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ