Контакти

ДО ДЕЯКИХ РОЗДІЛІВ САЙТУ ІНФОРМАЦІЯ

ТИМЧАСОВО

ОБМЕЖЕНА

E-mail: lvug@bis.net.ua

тел. +38(03257)2-32-39

Гаряча лінія

ПОВІДОМИТИ ПРО КОРУПЦІЮ

Телефон для звернення:

+38(03257)2-04-59

Календар
Січень 2017
П В С Ч П С Н
« Гру   Лют »
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Авторизація
Архів

Степан9 січня церкви східного обряду вшановують Святого Первомученика Архидиякона Степана. Він першим з християн віддав життя за Ісуса. Його закаменували…

Ймовірно, що він був одним із 70-ти апостолів Христових. Після Вознесіння Господнього Степана обрали на диякона, в обов’язки яких входило всіляко допомагати убогим, опікуватися ними (серед них – і перші християни), що чітко сказано у Діяннях Святих Апостолів (розділ; вірші 1-6).

Служіння на ниві Господній Архидиякона Степана виявилось доволі плідним. Через те він зазнав багатьох переслідувань з боку деяких юдеїв, особливо їхніх духовних провідників, бо проповідував Христову науку, що ставало загрозою для юдейських традицій. Степан мужньо обороняв Христову Віру й відкидав усі звинувачення, що ще більше непокоїло суд. Сліпа Феміда виявилась безжальною, а питання про його страту вирішили заздалегідь, хоч його тверджень ніхто спростувати не міг.

Святий Архидиякон Степан загинув у віці тридцяти років. Як стверджує у своїх працях історик церкви Святий Єронім, тіло Первомученика залишили на поживу диким тваринам. Але ті не торкнулися його. Тоді учитель Мойсеєвого закону Гамалиїл, який став на захист перших християн, наказав своїм слугам потайки вночі забрати Степанове тіло і поховати біля села Кафоргамалу неподалік Єрусалиму. Так і зробили. У 415 році тіло Первомученика Архидиякона Степана перевезли вже до самого Єрусалиму і перепоховали в храмі на Сіоні. Пізніше дружина візантійського імператора Феодосія — Євдокія спорудила на місці страти Святого Степана величну церкву.

Своєю мученицькою смертю за Христа і Божу Правду Святий Степан став для християн прикладом для наслідування. Помираючи під важкими ударами каміння, що сипалися на нього градом, він, як і помираючий на хресті Ісус, молився за своїх ворогів, бо ті “не відають, що творять”. Історія Христової Церкви свідчить: починаючи від Апостолів і Архидиякона Степана, сотні тисяч сповідників Віри Христової, приймаючи найжахливіші тортури і знущання, ніколи не зрікалися Христа. Вони були щасливі, що гинуть за Ісуса, Його Святу Церкву.

Будьмо стійкими у вірі і ми!

Підготував Тарас ЛЕХМАН.