25 січня у церквах східного обряду вшановують Святу Тетяну — мученицю. Вона народилася на початку III століття у знатній римській родині, яка сповідувала християнство. Тож батьки також навчили донечку Святій Правді. І хоч тогочасний правитель імперії Олександр Север дозволяв християнам сповідувати їхню віру, все ж деякі його урядовці — затяті язичники (а серед них — Ульяміян) потайки від правителя чинили навпаки — переслідували християн.
Тетяну за її християнське віросповідання схопили і привели на суд. Але жодні намовляння суддів, солодкі обіцянки, а згодом жорстокі тортури ката не змусили юну красуню зректися Ісуса. Коли після чергових бичувань Тетяну кидали у в’язницю і тільки двері зачинялися на засув, до неї враз з’являлися ангели і гоїли нанесені катом рани. Цього дива перфект Риму Ульяміян ніяк не міг збагнути і, сповнений злоби, наказав палачам стяти Тетяні голову мечем. Її стратили близько 225 року. Деякі джерела вказують на 226 і навіть на 235 роки. Разом з нею стратили й батька-християнина.
У народній традиції українців це свято отримало назву — Тетянин день. За ним завбачали погоду на весну і літо. Прогностичні прикмети стверджують:
- Якщо на Тетяни падає сніг — літо буде мокрим; задощило — не чекай сприятливої погоди під час жнив.
- На Тетяни вигляне й усміхнеться сонечко — буде рання весна, рано прилетять птахи з вирію.
- Тетяна з морозом тріскучим — літо буде жарким і пекучим.
Тарас ЛЕХМАН