Рік часу охороняв кордони на Сході України від підступного ворога монтер колії Червоноградського Вантажно-транспортного управління Сергій ПАРІЙ.
- На бойовий рубіж заступив з серпня 2015 року. Це була шоста хвиля мобілізації,- згадує Сергій. – Оскільки строкову службу в армії я не проходив, хотів пізнати військову дисципліну. Мамі казав, якщо прийде повістка ухилятися від мобілізації не буду. З військкомату направили на полігон в місто Рівне, а потім в село Старичі, що на Львівщині. Там, на полігоні проходив тактичні завдання, знайомився із зброєю, вперше скуштував солдатської каші. Після ознайомлення із умовами служби, нас відправили в село Клугино-Башкирівка Харківської області, де розташовувалася 92 окрема механізована бригада. Тут служив піхотинцем, військова спеціальність -гранатометник. Далі нас відправили за 18 кілометрів від передової, що поблизу Мар’їнки. Хоча в бою не доводилося брати участі, але роботи було завжди достатньо: то окопи рили, то бліндажі укріплювали або поралися по господарській частині. Я був на вогневій позиції не один, тож всі ми були врівноважені.
Після демобілізації у серпні 2016 року Сергій Парій повернувся на роботу у ВТУ монтером колії. Про своє перебування на сході держави згадує неохоче, але твердо вірить, що Україна в цьому протистоянні вистоїть і ми переможемо!
До слова, до Дня захисника України у 2016 році цінним подарунком – наручним годинником від Львівської територіальної організації Профспілки працівників вугільної промисловості України відзначено монтера колії, учасника АТО Сергія Парія.
Ігор ЙОСИПІВ
За матеріалами газети «Гірник».