У строгий Великий піст, установлений Церквою, християни вступають за 40 днів до найвеличнішого свята — Великодня, Воскресіння Христового. Дотримуючись приписів Великого посту, вірні Церкви наслідують сорокаденний піст Ісуса Христа у пустелі. Однак піст — це не тільки формальна традиція (на жаль, чимало сприймають його саме так), не тільки відмова від їжі чи якісь обмеження у її споживанні… “Початок посту — це час покаяння, це день спасіння. Душе, чувай і зачини входи похотей, взираючи до Бога”, – сказано у Каноні Утрені першого понеділка посту.
Отець Юліан Катрій у книзі “Пізнай свій обряд” пише: “Час святого Великого посту — це для кожного християнина час духовної боротьби, в якій беруть участь і душа, і тіло. Душа бере участь через ревнішу молитву й розважання (роздуми), через чування над замислами, практику чеснот і добрих діл. Це внутрішнє настановлення душі проявляється назовні через піст і покутні діла нашого тіла. Без умертвлення тіла нема духовного посту”. Додамо: це — час ревної молитви, уважного читання духовної літератури, роздумів над Словом Божим, це — час сповіді, глибокого, щирого каяття, це — час очистити душу. Зрештою, до сповіді слід приступати якомога частіше.
А ось як висловився у своєму трактаті “Про піст” Отець Церкви Святий Василій Великий: “Наскільки відіймеш тілу, настільки додасиш своїй душі блиску духовного здоров’я. Бо не збільшенням сили в нашому тілі, а витривалістю душі й терпеливістю в прикрих досвідах здобуваємо силу проти невидимих ворогів”.
Серед українців Великий піст завжди був у глибокій пошані. Із прийняттям християнства у Київській Русі відразу впровадили церковну традицію, яка згодом стала й народною, щодо раціону харчування у дні Великого посту:
- Першого тижня посту — виключно “суха” їжа (хліб, овочі) та вода, і то лише раз на день. Вибрати один день, коли взагалі нічого не їсти та не пити. Так само дотримуватися цього раціону в останній тиждень посту.
- У наступні тижні посту дотримуватися “сухого” раціону у понеділок, середу та п’ятницю. У вівторок та четвер можна споживати кашу з рослинною олією. Також харчуватися раз на день.
- У суботу та неділю, у свято Благовіщеня може бути на обідньому столі риба.
Згодом не заборонялося споживати яблука, інші фрукти.
(Додамо, таких приписів ревні християни дотримуються й в інші “строгі пісні дні”, зокрема під час Передріздвяного посту, на Усікновення Голови Івана Хрестителя тощо).
З історії Церкви відомо, що були ченці, які протягом усього Великого посту пили тільки воду!
Звичайно, не всі миряни могли і можуть витримати такі строгі приписи. Тому, мабуть, у народі з’явилися “підбадьорюючі” приказки та прислів’я:
- Строгий Великий піст — ситний Великдень!
- Сумно у піст — весело на Великдень.
- На Великий піст — хліб і вода, а на Великдень — шинка й ковбаса!
Тарас ЛЕХМАН