Третій рік триває неоголошена війна в Україні. Чимало наших хлопців все ще продовжують обороняти східні землі від загарбників, частина вже повернулася. Робітник Червоноградського бюро спеціалізованих маркшейдерських робіт ДП “Львіввугілля” Володимир ГОРБАТЮК був мобілізований у шостій хвилі із серпня 2015 року.
- Спочатку відправили на полігон в місто Рівне, а пізніше в учбовий центр “Десна” на Чернігівщину, – згадує Володимир Володимирович. – На полігонах, як і всі, проходив військову підготовку. По приїзді не довелося відсиджуватися в казармах, а відразу інструктори вчили працювати з військовою технікою, виконувати умовні бойові завдання. Перед проходженням строкової служби в армії я отримав посвідчення водія категорії “С”, тобто з правом кермувати вантажним транспортом, тому був скерований водієм на спецтехніку: УРАЛи, КАМАЗи та ЗІЛи. Після проходження зборів на полігонах були скеровані на два дні в місто Кривий Ріг Дніпропетровської області, де розташовувалася 17-та окрема танкова Криворізька бригада Сухопутних військ Збройних Сил України. Далі, отримавши транспорт, ми відправилися на місце своєї дислокації в окрему реактивну батарею, що між Бахмутом і Слов’янськом на Світлодарській дузі. Окрім допомоги з вогневої підтримки на БМ-21 “Град” 53 і 54 бригадам, ходив в наряди, реанімовував стару зношену техніку, забезпечував доставку вантажу нашим бійцям, перевозив людей. Спочатку було лячно, але з часом до всього звикаєш.
Наприкінці жовтня 2016 року Володимир Горбатюк демобілізувався і повернувся додому, де його чекали родина та колеги по роботі. Він продовжує постійно підтримувати зв’язок зі своїми побратимами, які залишилися на лінії розмежування: комусь добрим словом, хтось просить надати консультацію з ремонту техніки, також передає через волонтерів пакунки для тих, з ким ділив бліндаж.
- Після усього побаченого в зоні проведення АТО повністю змінюється погляд на життя, – зазначив Володимир. – Перебуваючи там, ти справді починаєш розуміти, що є найважливішим у житті, а що не варте уваги. Все ж, я бачу Україну єдиною, незалежною та сильною державою.
Ігор ЙОСИПІВ
За матеріалами газети «Гірник»