Мабуть не існує більш почесної справи, ніж допомагати людям, котрі потрапили в біду, рятуючи їм життя. Це щоденна кропітка робота медпрацівників, їх повсякденний подвиг, який вони скромно здійснюють під прицілом ризику.
Медбрат підземного здоровпункту шахти “Степова” Андрій ДОЛІНОВСЬКИЙ працює тут п’ять років, надаючи першу невідкладну допомогу шахтарям, якщо ті її потребують.
Він родом із міста Великі Мости Сокальського району. Після закінчення середньої школи, вступив в Київське медичне училище №4 за спеціальністю медбрат, бо хотів допомагати людям, хоча в родині не було нікого з лікарів. Були спроби вступити в медичний інститут, але не судилося, пізніше служба в армії. Дванадцять років пропрацювавши в реанімаційному відділенні Червоноградської міської лікарні медбратом-анестезистом, перейшов працювати в медпункт шахти “Степова”.
- Робочий день 2 березня, як і всі інші дні, для мене розпочався як завжди зі спуску в підземний медпункт, який знаходиться за чотири кілометри від ствола, – пригадує Андрій Володимирович. – Там, я звично перевіряю чи є всі необхідні медикаменти, перев’язочні матеріали, чи потрібно щось оновити, приймаю шахтарів зі скаргами на здоров’я, надаю їм медичну допомогу. Раптом до мене забіг заступник директора з охорони праці Юрій Завада і стурбовано сказав щоб я брав сумку із медикаментами, бо неподалік сталася аварія. Вже дорогою мені назустріч вели обпечених гірників, я їм миттю надав першу медичну допомогу, а далі поранених ставало чимраз, то більше. Мені одному було б важко впоратися із такою кількістю травмованих, якби не стороння допомога шахтарів. Вони виконували всі мої вказівки: перев’язували поранених, відводили їх у безпечне місце та обробляли рани і давали знеболюючі.
Андрій Доліновський продовжує спускатися в шахту, намагається не згадувати про той трагічний день.
- Під час роботи в реанімації, таких ситуацій було дуже багато, тому рятувати життя доводилося не один раз, а тут треба було рятувати людей якомога більше, а це найголовніше, - скромно додав медбрат.
Добре про свого колегу відзиваються у колективі, який очолює завідувачка медпунктом шахти “Степова” Валентина Ткачук.
- З Андрієм Володимировичем, ми працюємо п’ять років, – розповідає Валентина Миколаївна. – Він у нас дуже скромний, ерудований, грамотний, пунктуальний, надає медичну допомогу професійно, цікавиться медициною по всіх напрямках. Я й сама з ним раджуся щодо якихось медпрепаратів. Ми пишаємося його мужністю, адже завдяки його оперативності вдалося врятувати життя гірників.
Своїм наставником Андрій називає анестезіолога реанімаційного відділення Червоноградської міської лікарні Степана Мульку, з яким працював. Саме від нього він перейняв багато знань про медицину, а той радо ділився з ним. Називає його природженим вчителем, але й сам не лінується підглянути в підручник чи соцмережу, бо вважає, що медику щодня потрібно вчитися і вдосконалювати себе.
Адміністрація ДП “Львіввугілля” подала клопотання до Міністерства енергетики і вугільної промисловості України про нагородження державною нагородою України – медаллю “За врятоване життя” медбрата шахти “Степова” Андрія Доліновського.
Ігор ЙОСИПІВ
За матеріалами газети «Гірник».