Хрещення Київської Русі – день нашої вищої духовної єдності. Християнство було затверджене в нашому народі та стало справжньою основою, навколо якого сформувалася її духовність, виховалися десятки поколінь, народ достойно ніс свої традиції, серед яких – повага до ближнього і любов до Бога.
Прийняття Київською Руссю християнства стало подією вселенського значення, що на віки визначила духовну долю нашої Церкви й українського народу та донині має великий вплив на життя суспільства і держави .Це свято відзначається у День Святого Рівноапостольного князя Володимира, адже саме 28 липня988 року відбулася знаменна подія – Хрещення Київської Русі. Воно є днем нашої духовної єдності.
Першою правителькою на Русі, що офіційно прийняла християнство, стала вдова князя Ігоря, княгиня Ольга. Під час її перебування у 957 р. В Константинополі було докладено чимало зусиль, щоб здобути найвищий державний титул “дочки” імператора. Тоді Ольга приватно приймає хрещення. Після повернення з Константинополя княгиня починає проводити лінію на обмеження впливу язичництва у державі, будує дерев’яну церкву святої Софії.
Продовжив справу своєї бабусі – хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією – зміг лише князь Володимир Великий. Прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, Володимир за для їх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояв ідол Перуна, з’являються шість різноплемінних богів – Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, Сімаргл, Мокош. Але трохи згодом Володимир, переконавшись, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра, вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.
Після розгрому заколотників у Візантії, влітку 988 р. великий князь Володимир Святославович був охрещений в церкві св. Іакова в Херсонесі, де й одружився з Анною. Володимир у перший по хрещенні день наказав скидати ідолів, рубати й палити, а статую Перуна прив’язали коневі до хвоста й тягнули до Дніпра. На місцях, де стояли ідоли богів, побудували християнські церкви бобожниці, як їх часом називали.
Після офіційного хрещення киян, християнство стає державною релігією Київської Русі. Для унормування церковного життя у своїй державі Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства. На чолі церкви стояв київський митрополит. У великих містах перебували єпископи, які вирішували всі церковні справи своїх єпархій.
Ігор ЙОСИПІВ