Контакти

ДО ДЕЯКИХ РОЗДІЛІВ САЙТУ ІНФОРМАЦІЯ

ТИМЧАСОВО

ОБМЕЖЕНА

E-mail: lvug@bis.net.ua

тел. +38(03257)2-32-39

Гаряча лінія

ПОВІДОМИТИ ПРО КОРУПЦІЮ

Телефон для звернення:

+38(03257)2-04-59

Календар
Січень 2018
П В С Ч П С Н
« Гру   Лют »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Авторизація
Архів

карнагаСвій творчий вечір-бенефіс, який відбувся у Червоноградській міській бібліотеці для  дітей, поетеса, прозаїк Оксана Легуцька-Карнага приурочила Міжнародному дню волонтера.

І не дивно, бо сама багато займає­ться  волонтерськими  справами, як і чле­ни очолюваного нею літературно-мис­тець­кого об’єднання “Оберіг”. Зага­лом пані Оксана здійснила з командою волонтерів 33 поїздки в зону АТО, на передову, відвідувала поранених бійців у військових госпіталях та лікарнях. Стати на цю стезю вирішила ще в часи Майдану та Революції Гідності. А, коли на Сході України розпочалася кровопро­литна війна, вона ще активніше стала займатися волонтерством. Не тільки тому, що її сини Микола та Андрій зали­ши­ли мирну працю на шахті “Відроджен­ня” і ледь не з перших днів війни зі зброєю в руках пішли захищати Україну. До ре­чі, вони зі своїм побратимом Іва­ном Бі­лецьким отримали короткотермі­нову відпустку і якраз завітали  на  твор­чий вечір мами, дякували за допо­мо­гу, усіх присутніх запевнили: “Донбас не від­да­мо! Коли такий надійний тил, то з во­ро­гом легше воювати”.

- Вони всі для мене рідні сини, бо за­хищають нашу Україну, не ділю їх на своїх чи не своїх (чужих тут не буває), – щиро, по-материнськи, зі сльозами на очах промовила Оксана Йосипівна. – А яким щастям було, коли одна з маску­валь­них сіток, сплетених під час ініційо­ва­ної мною акції, таки потрапила у війсь­ковий підрозділ, де служать Микола й Андрій. І найвища для мене нагорода – не медаль за волонтерство, а щира си­нів­ська подяка українських бійців, мож­ливо, навіть чиєсь врятоване життя. Мені страшно слухати радіо, дивитися по телебаченню інформаційні випуски но­вин. Боюся почути лиху звістку про за­гибель наших бійців, адже, не доведи Господи, серед них можуть бути і мої си­­ни, які добровільно пішли на пере­дову. Згодом я написала вірш “Ви ду­має­те, що мені не страшно…”.

Цікавим доповненням творчого ве­чора-бенефісу стала виставка вишитих бісером ікон. Кожний хрестик, кожний штрих на іконі – це молитва Оксани Ле­гуцької-Карнаги за синів, за всіх воїнів АТО та за Україну.

Тарас ЛЕХМАН

На фото: під час творчої зустрічі, (третя справа) Оксана Легуцька-Карнага.

За матеріалами газети «Гірник»