Сто років тому, 29 січня 1918 року, українські студенти стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність та героїзм заради незалежності України. Тоді юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.
На Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із трьохсот юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназистів Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступив у нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько п’яти тисяч. Бій тривав п’ять годин. У полон було захоплено та розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.
Після бою під Крутами Михайло Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”.
І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів були зруйновані, подвиг під Крутами увіковічнений у пам’яті мільйонів українців по всьому світу.