Ігор ДАХ – самобутній митець слова. Сільський хлопець з Жовківщини почав писати ще у дитинстві, згодом обрав шахтарську професію, довгі роки працював у забоях “Великомостівської” ГОЗом й гірничомонтажником. Віддавши належне шахті, зміг нарешті присвятити себе творчості наповну.
 |
 |
Його доробок – п’ятдесят авторських книг поезії та прози, близько сотні віршів, що продовжили своє життя піснями. Але не лише власною творчістю живе митець: у 2008 році він заснував літературно-мистецьке об’єднання “Третій горизонт”, видає художньо-мистецькі газету “Літературний Червоноград” і журнал “Місцевий ЧАСопис” , врятував від забуття ім’я колеги, вже покійного поета-шахтаря Володимира Дроцика, заснувавши Всеукраїнський літературний конкурс. Щедро ділиться досвідом з молодими талантами, створивши у нашому місті для дітей відділення Міжнародної академії літератури і журналістики, що працює за підтримки ЮНЕСКО. Відчуваючи потребу служити у тяжку годину рідній державі, був скерований львівською газетою “Акцент” й отримав акредитацію в зону проведення АТО. Розповідаючи про будні українських бійців та зруйновані війною міста Донбасу, випустив три публіцистичні книги “Слідами війни” та збірку “Сивіють приспані кургани”, уривки з яких друкувалися у шахтарському часописі “Гірник”.
 |
 |
Останні два роки видалися, певно, найпродуктивнішими у творчому житті Ігоря Даха. Книжки публіцистичної прози і збірки лірики, творчі зустрічі у прифронтових містах на Сході України, сотні книг, передані воїнам та у бібліотеки східних міст, численні літературні побачення з місцевими школярами, прапори з автографами воїнів з передової, передані студентам… Тому, спілкуючись у міській дитячій бібліотеці з шанувальниками, поет мав про що звітувати. У творчих планах гірника-ветерана – осягнути побачене та почуте у мандрах із Заходу на Схід України та літературно й по-шахтарськи правдиво переосмислити наше буремне життя, уклавши його у рядки поетичних метафор та гострих публіцистичних фраз. А читачі з нетерпінням чекають нових творів.
Марія ЛУЦЕНКО
За матеріалами газети «Гірник»