ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНІЙ ЕКСПЕДИЦЇ – 70 РОКІВ

Історія Геологорозвідувальної екс­пе­диції нерозривно пов’язана з відкриттям та розвитком родовищ вугілля на теренах Волині та Львівщини.

Проблема  вугленосності  Західної Ук­­раїни була  висунута та теоретично об­­грун­­тована  в  1912  році гео­ло­гом-текто­ністом Михайлом Тетяєвим. Він припус­тив, що між Українським кристаліч­ним масивом та південним продовжен­ням Келецько-Сандомирської антиклі­налі за­ля­гають палеозойські, в тому числі ка­­­м’я­но­ву­гіль­ні відклади. У 1932 році по­льський вче­ний-геолог Ян Сам­со­но­вич прийшов до висновку про поши­рен­ня ко­рінних від­кла­дів карбону на захід – у басейні  верх­ньої течії річки За­хід­ний Буг, припускаючи й відповідну його вуг­леносність. У 1938 році Сілезь­кий про­мис­ловий концерн від­крив у Ль­вові спе­ціа­ль­ний бу­ровий відділ і розпочав буріння пооди­ноких пошукових сверд­ло­вин в районах міст Сокаля, Бу­сь­ка, сіл Тартакова, За­двір’я та інших з ме­тою вивчення карбону.

Початок Другої світової війни припи­нив роботу. Незабаром західні об­ласті воз’єдналися з вже радянською Ук­раї­ною. Наприкінці 1939 року комітетом по справах геології була створена спеціа­льна комісія, був складений Генера­ль­ний план пошукових та розві­ду­валь­них робіт, опрацьовано фактичні мате­­ріа­ли дослід­ження  та  розвідок  кам’яно­вугіль­них  від­кладів Західної України, прове­дені ра­ніше.

У 1940 році організовано Державний трест “Львіввуглерозвідка”,  який ще до початку військових дій на території Ук­раїни  пробурив  ряд пошукових сверд­ло­вин. Згодом усі пошукові та дослід­­ницькі роботи перервалися, а геологічні матеріали по­шукових робіт, отримані до війни, були втрачені.

Після відновлення діяльності тресту в 1945 році знову розпочалися геолого­розвідувальні роботи. Після створення Мі­ніс­терства геології СРСР трест “Львів­вуг­ле­­розвідка” був перейменова­ний в трест “Львіввуглегеологія”. Ефективна розвідка вугілля розпочалася в 1948 ро­ці, коли у Луцьку був організо­ваний трест “Волин­ськвуглерозвідка”. Усі пошуко­во-розві­ду­ва­льні роботи, розпочаті трестом “Ль­вів­вуг­­ле­гео­логія” на площі, роз­мі­­ще­ній північ­ніше від широти село Бубнів-місто Локачі, були передані тресту “Во­лин­ськ­вуг­ле­роз­відка”.

 Першою геологорозвідувальною пар­­тією цього тресту стала Лисичанська геолого­розвідувальна партія тресту “Воро­шиловоградвуглерозвідка” (на­чаль­ник Олександр Живолуп ), яка зі своїм штатом 16 березня 1948 року при­була на станцію Володимир-Волинсь­кий. Во­на була перейменована на Во­лоди­мир-Волинську геоло­горозвідуваль­ну пар­тію (ГРП). Крім цього, трестом бу­ли ство­рені  Турійська, Торчинська, Брест­­ська, Буб­нівська і Любомльська ГРП, а також гід­рогеологічна і геологічна партії при тре­с­ті.

 Промислове освоєння Львів­сько-Во­линсь­кого вугільного басейну розпоча­лося в 1949 році, коли Міністерством ву­гільної промисловості СРСР  був ор­га­нізований Державний трест “Укрзахід­шахто­буд” у м. Володимир-Волинський. А в 1950-1951 роках на детально роз­віданих ділян­ках були закладені  шахти №№ 1, 2, 3, 4 “Но­во­­волинські”. В  1952  році розпочато бу­­дівни­цтво шахт на Ме­жирічанському ро­довищі (шахти №№ 1, 2, 3 “Великомос­тівські”), а в 1955 році – на розвіданих ді­лян­ках За­бузького родо­вища (шахти №№ 1, 2 “Чер­воноград­ські”.).

Після виконання основного обсягу гео­логорозвідувальних робіт в басейні Во­лодимир-Волинська ГРП увійшла до скла­ду Волинської комплексної ГРП і під­по­рядковувалася тресту “Укр­вуг­легеологія” (м. Дніпро). За чотири роки Во­линська комплексна ГРП була підпоряд­кована Львівсь­кому Раднаргос­пу, а з квітня 1961 року – комбінату “Укрзахід­вугілля”.

 У 1965 році  вона перейшла в під­­по­ряд­­кування  Головгеології  Мінвуг­ле­п­рому УРСР. Великий  організаційний внесок в становленні, виконанні  геологіч­них  зав­дань Володимир-Волинської ГРП і Волин­ської комплексної ГРП внесли начальники Олександр Живолуп, Петро Сабелькін, Во­­лодимир Буртовий, Воло­димир Воронін, головні інженери Віра  Шпа­кова, Микола Ти­мошенко , Василь Єршов, Ілля Ізмалков, Бенедікт Попель, стар­ші геологи Катерина Ка­ше­варова, Сергій Храпкін, Клавдія Коретнікова та Василь Світличний.

 На базі Волинської комплексної ГРП і геологічних служб трестів “Нововолин­ськвугілля” і “Червоноградвугілля” у липні 1967 року створено Львівсько-Волинське управління шахтної геології, розвідува­ль­но­го і технічного буріння, яке було підпо­ряд­коване тресту шахтної геології і тех­ніч­ного буріння МВП УРСР (м. Донецьк). (начальник Володимир Селінний, головні інженери Борис Джум, Ярослав Пастух).

У часи ведення масштабних розвіду­валь­них робіт на вугільних теренах Захід­ної України у штаті експедиції було понад сімсот працівників, десятки одиниць спе­ціа­лізованої бурової техніки, вантажні ав­томобілі тощо.

За наказом Міністерства вугільної про­ми­с­ловості УРСР у 1975 році управління було перейменовано у Львівсько-Волинсь­ку геологорозвідувальну  експедицію. У лю­тому-листопаді 2006 року колектив гео­логів перейшов у Державне підприємство “Львівсько-Волинська геологороз­віду­валь­на  експедиція  виробничого об’єднання шахтної  геології та  технічного буріння”, а з кінця цього ж року і до липня 2013-го геологи працювали у Державному підпри­ємстві “Львівсько-Волинська геологорозві­дувальна експедиція”. У липні 2013 року колек­тив увійшов до складу ДП “Львів­вугілля” як відокремлений підрозділ “Геолого­­роз­відувальна експедиція”.

У 2018 році колектив ГРЕ проводить режимні спостереження за станом поверх­невих, грунтових та підземних вод гірничих відводів шахт для зведеного цільового зві­ту та бази даних про динаміку стану еко­логічного середовища Червоноградсь­кого геологопромислового району, скла­дає звіти “Повторна геолого-економічна оцін­­­ка запасів вугілля” шахт “Степова”,”Лі­сова” та оформляє перемаркування вугіл­ля  балансових  запасів відповідно з ДСТУ 3472:2017, надає  шахтам висновки про очікувані припливи води під час про­веден­ня очисних робіт в лавах, обстежує й ре­монтує гідросвердловини.

З лютого 1997 року колектив ГРЕ пра­цює під керівництвом досвідченого інжене­ра Романа Ровицького, який коорди­нує роботу фахівців та вирішує численні органі­заційні питання. Головний інженер Бо­рис Сірий забезпечує виконан­ня польових робіт з буріння гідрогео­логіч­них свердло­вин для потреб шахт у воді, тампонажі ста­рих свердловин перед підробкою їх гір­ничими роботами з метою запобігання прориву води у виробки.

Я працюю у ГРЕ з 1967 року, починав як  технік-геолог, потім став дільничним гео­­­ло­гом, начальником  геологічної діль­ни­ці, а останні 18 років працюю голов­ним геологом. Камеральні роботи з аналізу та узагальнення результатів розвідува­льних робіт для складання геологічних зві­тів ви­конує геолог Лариса Грищенко. По­бу­довою графічних матеріалів до геологічних звітів займається Ольга Сидор.

Давно працює в ГРЕ інженер з орга­ніза­ції нормування праці Тетяна Чемерис. Головою профспілки організації є Надія Га­шинська. Машиністи бурової установки Михайло Цимбалюк, Сергій Бойко та водій Леонід Бохотниця за допомогою спец­тех­ніки виконують буріння свердловин для води, а також повторний тампонаж старих геологорозвідувальних свердловин та лік­віда­ційне тампонування недіючих гідрогео­логічних свердловин.

Наразі ГРЕ – це єдина організація Мі­ністерства енергетики та вугільної промис­ловості України в регіоні, що виконує спе­цифічні геологічні та гідрогеологічні роботи на полях діючих шахт та їх резервних бло­­ків, проводить режимні спостереження в зв’язку з ліквідацією шахт для оцінки еколого-гідрогеологічних наслідків закрит­тя вуглевидобувних підприємств на довкіл­ля. В 2017 році складено і проведено за­хист в ДКЗ України геологічного звіту з гео­­лого-економічної оцінки запасів ка­м’я­ного вугілля поля шахти “Червоноградсь­ка” ДП “Львіввугілля”. На даний час завер­шується складання аналогічного звіту по шахті “Сте­пова”.

 Микола КОРОЛЬ,

 головний  геолог 

Геологорозвідувальної експедиції ДП “Львіввугілля”.