Єдине, що сприяло появі закладу санаторного типу посеред гарної лісової місцини – це побудова вугільних шахт та потреба у оздоровленні багатотисячної спільноти гірників. А все решта – розвиток сучасної лікувальної бази, величезна впорядкована територія, комфортні корпуси та будиночки, сучасний плавальний басейн – це заслуга сотень працівників, що є справжніми патріотами шахтарської оздоровниці. А найперша асоціація при слові “Ровесник” – це ім’я незмінного його директора Василя КАРВАЦЬКОГО.
Повсякчас у русі, сповнений нових ідей та мотивований до їх втілення, швидкий у кроках та мові, попри щоденні клопоти Василь Михайлович завжди бачить перспективу й готовий доводити на будь-якому рівні, що “Ровесник” – це перлина у шахтарській короні копрів Прибужжя. Про оздоровчо-лікувальний комплекс знає усе. Коли у буремних 90-х у інших опускалися руки і занепад охопив сотні галузевих санаторіїв, він вперто вірив і, головне, разом із колективом наполегливо працював, щоб зберегти лікувально-відпочинкову базу шахтарів. І зусилля були немарними: нині “Ровесник” - затребуваний відпочивальниками з усієї України заклад санаторного типу вищої категорії.
- Скільки ж років життя Ви присвятили шахтарській оздоровниці? – запитую у Василя Карвацького.
- Вже сорок восьмий рік минає: відразу після армії прийшов на роботу в санаторій-профілакторій “Шахтар”. А 20 квітня 1988 року призначений начальником новоствореного поруч санаторію “Ровесника”, що слугував тоді як дитячий табір. Згодом, у жовтні 2003 року керівництво ДП “Львіввугілля” створило на базі двох закладів єдиний оздоровчо-лікувальний комплекс “Ровесник”, який я очолив, – заглибився в історію Василь Михайлович. – Довелося добряче попорядкувати, щоб об’єднати два об’єкта стилістично, визначити найоптимальніше застосування для будівель, та й самі корпуси, будиночки, їдальня, алеї, спортивні майданчики, не говорячи вже про лікувальну базу, потребували ремонту і осучаснення. Про це можу розповідати годинами, тим більше, що за підтримки адміністрації ДП “Львіввугілля” та шахтарських профспілок цей процес триває й нині. Відзначу головне: навіть маючи вагому санаторно-лікувальну базу, весь час шукаємо новинки. Щоб встигнути за вимогами часу, привабити відпочивальників, мусимо вкладати кошти у розвиток. Наприклад, наші останні надбання – це апаратура для популярної (і ефективної!) зараз магнітотерапії, скерували на навчання й маємо нині свого спеціаліста зі скелетного витяжіння. Прагнемо запровадити лікування апіотерапією (за допомогою бджіл та продуктів бджільництва), на це потрібно ще стільки дозволів, але дорогу здолає той, хто іде, а ми з колективом впевнено крокуємо уперед.
- Хто саме прагне оздоровлення у “Ровеснику” у останні роки?
- Найперші наші шанувальники – це школярі. У минулому році у нас відпочило 2042 дитини, на різдвяні свята цьогоріч вже традиційно прибули понад 80 юних гостей з Києва. Зазначу, що беремо активну участь щодо організації літнього відпочинку дітей у тендерах через систему Prozorro, пропонуємо гарні умови та помірні ціни. Із багатьма організаціями та управліннями при обласних та міських адміністраціях співпрацюємо роками, що свідчить про незмінно високу якість нашого оздоровлення. Дітлахи із задоволенням відпочивають по кілька років поспіль, а місцева малеча – інколи й по кілька заїздів підряд. Наразі вже виграли перші тендери й, думаю, улітку у таборі буде гамірно, – усміхається майбутнім приємним клопотам директор.
- А як щодо старшої категорії відпочивальників?
- Дорослі відвідувачі свідомо обирають “Ровесник” для санаторного лікування. У 2017 році оздоровилася 441 людина, у т.ч. 74 шахтаря-регресника, а вже у першому кварталі цього року було 111 потребуючих лікувальних послуг осіб, з них 31 колишній гірник. Активно співпрацюємо з Фондом соціального страхування України, зокрема із Червоноградським та Сокальським його відділеннями, які очолюють Володимир Катерина та Оксана Гузіч. Завдяки змінам в законодавстві, тепер регресник сам обирає заклад санаторного типу, укладається тристороння угода між застрахованою особою, ФССУ та ОЛК “Ровесник”, й людина зміцнює здоров’я у зручний час, не витрачаючи час на довгий шлях з рідних міста чи села. До того ж проїзд безкоштовний – постійно курсує за сталим графіком наш автобус. Приємно, що кількість колишніх гірників-відпочивальників зростає.
Плануємо цього року оздоровити й більше працівників шахт і підприємств ДП “Львіввугілля”, спільним рішенням адміністрації держпідприємства та профспілок ухвалено з коштів на соціально-культурну роботу виділити значну частку на закупівлю путівок у “Ровесник”.
Щоб охопити якнайширше коло потенційних відвідувачів, через Львівську територіальну організацію Профспілки вугільників України та Регіональне об’єднання Незалежної профспілки гірників України м. Червонограда звернулися до профспілкових організацій шахтарів усієї України, надали їм для ознайомлення усю інформацію, графік заїздів, розцінки й маємо надію побачити у “Ровеснику” гірників та шахтарські сім’ї з інших регіонів.
- Відомо, “Ровесник” почасти використовується не тільки як відпочинкова база.
- Десятиліття поспіль територія оздоровчого комплексу слугує для спортивних змагань. Постійно надаємо локації для Спартакіади серед шахтарських колективів, неодноразово приймали Всеукраїнську спартакіаду під девізом “Всією бригадою на стадіон” під проводом ФСТ “Україна”. Також на постійній основі проходить Спартакіада Львівщини для осіб з інвалідністю. Щойно у березні відбувався дитячий футзальний турнір “Кубок Весни” серед дітей. У змаганнях взяло участь більше сотні юних спортсменів із західних областей України.
Словом, для спортивних турнірів наш комплекс – саме те, що треба: і спортмайданчики, і басейн, і житло, і харчування, і, зрештою, нагляд кваліфікованих медиків. А ще завжди забезпечуємо насичену розважально-екскурсійну програму, знайомимо гостей з старовинними церквами Червонограда, власним автобусом відвідуємо замки Львівщини та сам древній Львів.
- Розкажіть про тих, хто забезпечує комфорт відвідувачів оздоровниці – працівників ОЛК.
- Знаєте, завжди тяжко розповідати про близьких людей, а щоб виділити когось – й мови нема. Усі – лікарі, медсестри та молодший медичний персонал, технічні працівники, електрики, водії, мийниці посуду, кухарі, прибиральниці, бухгалтери, пралі, працівники різних відділів – працюють як одна велика команда. Знаю, що вимагаю від них багато, але ж маємо зробити максимум, щоб відпочивальникам тут було добре, зручно, комфортно, приємно, щоб гості знову і знову поверталися в шахтарську оздоровницю – таке ж бо воно, наше спільне покликання.
Марія ЛУЦЕНКО
За матеріалами газети «Гірник»