Знання, які отримують випускники шкіл в стінах Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею та під час виробничих практик, є достатніми для праці на копальнях ДП “Львіввугілля”. Ліцей готує майбутніх фахівців гірничих спеціальностей відповідально ставитися до роботи, спілкуватися у колективі і виявляти себе, самостійно приймати рішення.
Чому обрали шахтарську професію і як проходить навчання – у розмові з учнями II курсу ліцею, що здобувають освіту за спеціальністю “Електрослюсар підземний. Електрогазозварник ручної зварки”.
Петро СТЕЛЬМАЩУК:
- Про роботу вуглярів я дізнавався від своїх дідуся та бабусі, які працювали на шахті №5 “Великомостівська”, а також від свого батька, який працював електрослюсарем підземним на “Великомостівській”. Ця робота є суттєвим фінансовим доходом для сім’ї. На шахті “Великомостівська” я проходив практику, де більше дізнався про обладнання, як воно працює, чим займаються люди на копальні. Від свого наставника, механіка поверхневого дільниці з ремонту вибійного устаткування Василя Бурди, я отримував вичерпні відповіді на запитання, які мене цікавили.
Роман КАЛАГУРСЬКИЙ:
- Я захотів продовжити справу свого батька, який працював бригадиром електрослюсарів на шахті “Відродження”. Під час проходження практики в електроцеху вникав у виробничий процес, працівники сприйняли мене та всіляко допомагали. Там на рівні з усіма ремонтував пускачі. Звичайно, хочеться побувати у шахтній підземці.
Іван СЕМАК
На фото: завідувачка лабораторії гірничих машин Ярослава Стодольна розповідає учням Петру Стельмащуку та Роману Калагурському про будову скребкового конвеєра СП-202.
За матеріалами газети «Гірник»