28 червня 1996 року на черговому засіданні Верховної Ради був ухвалений найголовніший закон країни – перша Конституція суверенної української держави.
Написання власної Конституції в українській історії має давнє коріння: «Руська правда» Ярослава Мудрого XI-XII ст., Конституція Пилипа Орлика 1710 року, Конституція Центральної Ради України ухвалена 29 квітня 1918 року, а також були Конституції, які приймалися за часів Радянської влади.
Україна після здобуття Незалежності п’ять років існувала без власної Конституції і тому з перших днів відбувалися спроби прийняття Закону, напрацьовувалися її проекти різними гілками влади, а в ніч з 27 на 28 червня після обговорення спірних питань над ранок була затверджена Конституція України.
Прийняття Основного Закону дозволило закріпити основні права незалежної держави, що стало величезним кроком у розвитку демократичного українського суспільства.