Механік видобувної дільниці №1 шахти “Степова” Тарас Гарячий працює вже вісім років.
Цей молодий та завзятий юнак отримав гірничий фах у місцевому коледжі, а після його закінчення продовжив здобувати освіту в Національному гірничому університеті (нині НТУ “Дніпровська політехніка”). За скеруванням із коледжу почав працювати на шахті “Лісова”. Потім перевівся на “Степову”, на дільницю №1, де спочатку був електрослюсарем підземним, а через два роки став механіком. На цій же копальні двадцять сім років на дільниці шахтного транспорту пропрацював його батько Ігор Дмитрович.
- Роботи на дільниці завжди вистачає, – розпочав розмову гірник. – Координую підготовку обладнання до роботи, ремонт та ревізію комбайна РКУ-10, комплексів 2КД-90 та ДМ, конвеєра СП-26У. Завдання, які ставить керівник видобувної дільниці Юрій Нагурський мені, як механіку, маю виконати вчасно та якісно. Мій робочий день вдався, коли усе обладнання справне і нормально працює.
Добрим словом Тарас Гарячий згадує свого першого начальника Ярослава Мелешка, адже саме він розгледів у молодому робітникові потенціал та довірив йому важливу ділянку роботи. Досконало освоїтись у механізмах вибою допомогли механік Богдан Кінах та електрослюсар підземний Володимир Медвідь.
Нагадаємо, до Всесвітнього дня охорони праці на шахті “Степова” механіка Тараса Гарячого було відзначено у номінації “Кращий за професією”.
Ігор ЙОСИПІВ
За матеріалами газети «Гірник»