2 серпня — свято Іллі, одного з великих пророків Старого Завіту. Він народився в Палестині за дев’ять століть до народження Ісуса Христа. Ще замолоду присвятив себе служінню Богові, навіть оселився у пустелі та вів аскетичне життя в пості і молитві. За церковними переказами, пророк Ілля за свою ревну службу на прославу Господа був живим узятий на небо — відправився туди у вогняній колісниці.
Святий Ілля у східних слов’ян-язичників асоціювався з Перуном. Цей образ у народній уяві і тепер пов’язується з багатьма міфами й апокрифами.
Найпершим із християнських храмів на Русі, як відомо з писемних джерел, була у Києві церква Святого пророка Іллі. Вона існувала більше як за півстоліття до запровадження християнства Володимиром Великим. Згодом, у 1692 році, на її місці кияни побудували нову Свято-Іллінську церкву.
Одна з апокрифічних легенд про пророка розповідає наступне. Колись дуже давно чорти перестали коритися Богові. Бог розгнівався і наказав Святому Іллі прогнати лихих з неба. Ілля і тепер сумлінно виконує цей наказ — ганяється за чортами по небу та пускає у них блискавки.
Від цього дня бувають “горобині ночі” – нічні грози з блискавками та громами. Старі люди радять: під час грози запалити стрітенську свічку і молитися до ікони Святого Іллі. Тільки тоді лихо мине. Бо якщо блискавка влучить у дім і почнеться пожежа, то годі буде загасити полум’я. Навіть вважали, що це міг запалити сам Ілля, а людина перед ним — безсила.
Запримітили:
- На Іллі у річках та озерах вода стає холодною, тому з цього дня у водоймах не можна купатися, захворієш.
- Багато павутиння на Іллі і сонячно — довго протримається тепла погода.
Тарас ЛЕХМАН