Надійним підґрунтям трудових досягнень для гірників Прибужжя є і буде приклад наших славних ветеранів. Тих, що будували шахти, піднімали на-гора перші тонни галицького вугілля і встановлювали рекорди вуглевидобутку та проходки, освоювали нову техніку, виховували поняття шахтарської честі і братства, творили трудову славу Львівсько-Волинського вугільного басейну. Крокуючи до професійного свята, вкотре хочеться згадати імена славної плеяди гірників, чиє життя - зразок чесного і сумлінного служіння Вугіллю.
 |
 |
За високими показниками минулих років стоїть продуктивна праця. Як тоді, так і зараз її запорукою є високий рівень трудової дисципліни, чітка організація робіт, почуття відповідальності за виконання поставлених державою завдань, цілеспрямованість колективів дільниць та шахти у цілому. У 70-80 роки було закладено значний потенціал для зародження і виховання справжніх майстрів гірничої справи.
У грудні минулого року відзначено 60-річчя вугільної галузі Львівщини. ЇЇ історія розпочалася з шахти № 2 “Великомостівська”, що пізніше перейменована “Бендюзькою”, де були такі корифеї шахтарської праці як Микола Тарасенко, Іван Гутий, Микола Сидій, Ярослав Кіх. Героями Соцпраці тут стали Іван Чуркін, Володимир Байда, Микола Кирилов. А бригадирами були такі відомі люди як Віктор Лакін, Віктор Бігун, Федір Садовець.
Зараз найстаршою у ДП “Львіввугілля” шахта “Великомостівська”, де за заслуги перед вугільною галуззю відзначено Євгена Добрянського, Івана Момота, Петра Черкаса, Івана Мелету, Ярослава Бурлаченка, Юрія Кунту, Олега Дмитрука.
Чимало славних імен подарувала і шахта “Межирічанська”, директори якої Анатолій Кізуб та Степан Пікула згодом ставали у керма вугільного об’єднання. Григорій Сирота здобув тут високе звання Героя Соцпраці. Значними трудовими здобутками прославляли підприємство Ярослав Клим, Степан Заверуха, Віктор Мовчан, Анатолій Сидоренко, Богдан Моспанюк, Михайло Вацюра, Микола Марченко, Віктор Каменський, Василь Диклярський, Михайло Гук.
А шахту №8 “Великомостівська” (нині “Візейська”) прославив тандем вуглевидобувників – бригадира Героя Соціалістичної Праці Анатолія Акімова та гірничого інженера, начальника видобувної дільниці Володимира Демідова, які свого часу надихнули колектив на світовий рекорд продуктивності праці на малопотужних пластах. Їх учні Володимир Локшин та Анатолій Титюк, що починали робітниками, виросли у знаних фахівців, які очолювали це підприємство згодом.
Особливо трепетним ставленням до минулого покоління гірників відзначається шахта “Відродження”, де дбайливо підтримують пам’ять про славні трудові здобутки Володимира Кобильського, Степана Загорського, Степана Були, Миколи Школяренка, Віталія Червякова, Ібрагіма Мургузова, Івана Мацьківа, Ярослава Гіщака, Василя Скирти, Олександра Бушуєва, Василя Бенька, Ярослава Котиса, Ігоря Сироїда, Романа Боднара. Ця ж шахта зростила і Героя України, на той час начальника видобувної дільниці Сергія Руденка.
На шахті “Лісова” свого часу став Героєм Соцпраці Володимир Грибун. Колективи встановлювали рекорди під керівництвом бригадирів Миколи Шаламая, Петра Атласа та Михайла Владики, відомими були імена гірничих інженерів Анатолія Побігайла, Олександра Гордієнка, Равіля Гафіуліна.
Вже не працює шахта “Зарічна”, проте пам’ять про здобутки цього колективу і досі є легендою для багатьох. Там працювали такі відомі майстри гірничої справи як Борис Кушнір, Євген Уланов, Андрій Завадка, Василь Кудренко, Микола Нітапчук, Григорій Ковалик, Іван Гарасимів. Подарували чимало прикладів для наслідування гірники ліквідованих нині шахт №1 “Червоноградська” Сергій Нестерук, Микола Шипін, Анатолій Петров, Микола Гринда, Григорій Ковальчук, Богдан Голінчак та №5 “Великомостівська”, де працювали відомі в галузі бригади Василя Тарасюка і Віктора Трубіцина.
”Червоноградська” успішно запрацювала під орудою Степана Жирія, згодом його справу продовжили Василь Луцик, Віктор Шайтан, Анатолій Митрофанов. Шанують на праці заслужених шахтарів України Мирона Мостовика, Володимира Манькута, Івана Плешинця, Андрія Халупу, Володимира Бабанова.
Шахта “Степова” завжди займала особливе місце у ДП “Львіввугілля” як наймолодша, найперспективніша, найпотужніша копальня. За майже сорок років історії у складних гірничо-геологічних умовах достойний результат показували колективи, що очолювали Василь Змій, Степан Сава, Володимир Поддуєв, Юрій Кулєшов, а бригадирами були Іван Піскун, Сергій Мазурець, Михайло Токай. Підприємство очолювали досвідчені гірничі інженери Анатолій Заболотній та Володимир Гарбузюк. Заслуженими шахтарями України на цій шахті стали Степан Гапон, Микола Русюк, Петро Добрянський та Михайло Пукач.
Щороку літопис шахт ДП “Львіввугілля” поповнюється новими прізвищами гірників, які здобули авторитет своїми заслугами у вибоях, а значить історія шахтарського краю пишеться далі…
Ольга МАЗУР
На фото: (зліва) бригадир Микола Школяренко (у центрі) з гірниками (шахта “Відродження”, 1981 рік); (справа) Віктор Лакін (у центрі) із членами своєї бригади перед спуском (шахта “Бендюзька”,1984 рік).
За матеріалами газети «Гірник»