Якщо ретельно проаналізувати усі чотири Євангелія Нового Завіту, то з’ясуємо, що саме Євангеліє від Луки містить найбільше відомостей про чудесні зцілення людей, здійснені Ісусом Христом. І це, як вважають богослови, не випадково. Адже Лука (у церквах східного обряду його вшановують 31 жовтня) за фахом був лікарем. Навіть тепер вірні церкви стверджують, що щира молитва до нього може принести оздоровлення.
Святий апостол і євангеліст Лука народився в Антіохії. Батьки його були язичниками. Із стародавніх переказів відомо, що Лука — доволі освічена людина свого часу, блискуче оволодів медициною, знав право, займався живописом. Очевидно, що він першим зобразив Богородицю. Якось у Єрусалимі почув проповідь Ісуса Христа й увірував у Господа, став Його послідовником і був зарахований до лику семидесяти апостолів.
Луку глибоко приголомшила страта Ісуса Христа. Та допоміг “оговтатися” сам Господь, який явився йому в Клеопі. Переконавшись у тому, що Ісус Христос воскрес, апостол Лука після вознесіння Господа став проповідувати Його науку. Часто це робив з апостолом Павлом. Потоваришувавши, воно неодноразово відвідували Малу Азію, Грецію, Єрусалим, Рим… За сповідування Христової віри й активну місійну діяльність апостола і євангеліста Луку язичники повісили на оливковому дереві у місті Ахаї. Тоді йому виповнилося 84 роки.
Вшановувати пам’ять Святого Луки церква почала у IV столітті.
У давніші часи у свято Луки господині пекли хліб, пиріжки з борошна зерна нового врожаю. Бо “на Осіннього Луки вдосталь хліба і муки”.
Лікарі й іконописці вважають його своїм “небесним патроном”.
Тарас ЛЕХМАН