13 січня — свято Меланії Римлянки, зустріч Старого Нового року, Щедрий вечір…
Свята Меланія була дружиною знатного римлянина, відзначалася доброчесним життям. Після смерті сина разом з чоловіком присвятила себе благочинству: викуповувала полонених, будувала церкви і монастирі. Відправившись у Палестину з метою відвідати святі місця, оселилася в Єрусалимі, заснувала недалеко Елеонської гори жіночий монастир, у якому прожила до самої старості. Померла Меланія 439 року.
За народним звичаєм, у цей вечір, як і на Святий вечір, з першою зіркою на небі мати-господиня ставила запалену свічку перед іконами, обкурювала хату ладаном, а потім ставила на стіл велику миску з пирогами або варениками. Батько сідав на покуті та ховав голову за мискою. Діти вдавали, що шукають батька, запитували у матері: «А де наш тато?..». Той відгукувався зі свого «сховища» і запитував дітей: «Чи не бачать вони його?..». Коли ж діти відповідали, що не бачать, батько піднімав голову вище і мовив: «Дай Боже, щоб і наступного року ви не бачили мене за пирогами».
Після цього всі сідали до «щедрої куті». А на столі ще й пироги з м’ясом, вареники, гречані млинці, смажені на свинячому смальці,книші, ковбаси тощо.
Цього вечора співали щедрівки. Наприклад:
- Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Сала й ковбаски…
Побутував кумедний звичай «водити козу». Обряд виконували хлопці-підлітки. Один з них одягався козою, другий – котом (мав торбу для сала), третій – ведмедем, найвищий – журавликом. Були циган, циганка і обов’язково Меланка – хитра, капосна, здатна тільки на збитки. Вертеп вибирав хату і просився у господаря завітати у гості. За звичаєм, треба було проситися тричі. Після кожного разу господарі відмовляли, а на третє прохання таки пускали ватагу у хату. За розвагу господарі обдаровували Меланку гостинцями. Зрештою, усім чогось доброго перепадало…
У народі кажуть:
- У Меланчину ніч зоряне небо – на добрий врожай хліба.
- Після Меланки день збільшується на курячий крок.
- Якщо вночі вітер віє з півдня – рік буде жаркий та благополучний; з заходу – буде багато молока; зі сходу – треба чекати врожай фруктів; з півночі – на холодний рік.
Підготував Тарас ЛЕХМАН