18 січня святкуємо Надвечір’я Богоявлення Господнього, другий хрещенський Святий вечір, Голодну кутю…
Як і у Різдвяний переддень віруючі строго постять, сідають вечеряти, коли на небі з’явиться перша вечірня зоря. Страви такі ж, як і на Святий вечір – смажена риба, гриби, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя та узвар. Після вечері діти «проганяли» кутю, говорячи: «Тікай, кутя, із покуття».
Повечерявши, пощедрувавши (щедрували насамперед дівчата, навіть ходили гуртами в гості), виносили з хати дідуха і спалювали його у садку, щоб «дерева добре родили».
Переддень Водохреща відзначається ще й освяченням води у храмах. Після читання Апостола й Євангелія від Марка промовляється особлива молитва, в якій закликається благодать Святого Духа на воду та усіх, хто її п’є. Цією водою відразу після Богослужіння та освячення скроплюють оселі, подвір’я, домашніх тварин, один одного. На одвірках та дверях малюють крейдою хрести.
Вважається, що вода, освячена у переддень Богоявлення, як і на саме Водохреща, не псується, має надзвичайні цілющі властивості. Її зберігають протягом року, дають пити важкохворим. У давніші часи цього дня для лікування збирали сніг. Ним натирали ноги, щоб не боліли.
У народі кажуть:
- Якщо в переддень Водохреща на деревах багато інею – рік буде урожайним.
- Якщо в Богоявленську ніч небо чисте – буде багато гороху.
- На Голодну кутю був сніг – буде й гречка.
Підготував Тарас ЛЕХМАН