25 березня – свято Теофана. Він народився у другій половині VIII століття, був грецьким сенатором. Потім, за згодою дружини, став монахом, збудував два монастирі. Різко виступив проти іконоборчої єресі. Свою позицію беззастережно підтвердив на Сьомому Вселенському Соборі у Нікеї, який відбувся 787 року. Рішення Собору закликали і зобов’язували християн вшановувати святі ікони та розп’яття, не руйнувати у храмах фресок та мозаїк із зображенням святих постатей.
За таку позицію цісар Лев Вірменин, який був прихильником іконоборства, піддав Теофана тортурам, морив голодом, а потім відправив на заслання на Самотрацький острів. Тут святий невдовзі помер. Це сталося 817 року.
Святий Теофан залишив для нащадків рукописну працю – Хроніку (коротку історію світу з поданням головних подій від 284 по 813 рік). Хроніку подій до 284 року уклав його приятель Григорій Синкелл.
У народі кажуть:
- На Теофана туман – буде врожай льону і капусти.
- Сухий Теофан віщує неврожайний рік. Тому просили: «Теофан, зішли туман!..».
Підготував Тарас ЛЕХМАН