Те, що минула половина Великого посту, символізує Хрестопоклінна неділя (четверта у часі посту) і Середопістя (завжди припадає на середу) — Хрестопоклінний день. Тож господині ще напередодні пкли хліб у вигляді хреста, який так і називали — хрестопоклінний.
Половину цього хліба родина споживала, а половину заривала у зерно, яке призначалося для посіву. Коли виходили у поле сіяти (весняна сівба), половину хліба, що зберігався у зерні, знову ж з’їдали, а іншу половину закопували у землю на полі. Часто цей хліб ділили на чотири частини і закопували по чотирьох кутках поля, щоб добре родило. (Йдеться не про великі шматки хліба, а скибки). Усі ці магічні дії мали супроводжуватися щирою молитвою до Господа Бога про майбутній урожай. Побутував і такий обряд у деяких етнографічних регіонах України : у хрестопоклінному хлібі запікали гроші – дрібні монети. Потім, коли настав час сіяти, уся сім’я йшла в поле, молилася й ділила той магічний хліб. Вважали: на того, кому дісталися гроші (бодай копійчина) з хрестопоклінного хліба, чекає щасливий рік.
У народі кажуть:
- Якщо над сівачами в полі заспіває жайворонок – на добрий урожай зернових.
- Якщо сівачі не почули пісні жайворонка протягом усього дня – літо буде посушливе, не жди доброго врожаю.
Підготував Тарас ЛЕХМАН