У січні 16,6 млн грн коштів на виплату зарплати шахтарям, за поданням Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Львів) списано з рахунків ДП «Львіввугілля».
Це зроблено шляхом виставлення інкасових доручень через борг з податку на додану вартість (ПДВ) 345 млн грн станом на 16 січня 2018 року. Так, це не помилка друку, саме 2018 року. Станом на 01.01.2022 року заборгованість з ПДВ зі штрафами і пенею становить – 430,9 млн грн і постійно зростатиме. Чому?
- Приклад податкової арифметики: за невчасну сплату цих 16,6 млн грн ПДВ (вже стягнутих податківцями) ДП «Львіввугілля» відразу ж нараховано 10,6 млн грн пені. Тобто 345 млн боргу – 16 млн стягнення + 10,6 млн пені до боргу. А гірники без зарплати.
І це притому, що ДП «Львіввугілля» – один з найбільших платників податків Львівської області. За 12 місяців 2021 року сплатило у бюджет 294,9 млн грн податків і зборів та 313,4 млн грн єдиного соціального внеску. Загалом це 608,3 млн грн обов´язкових платежів.
Держава має сприяти великим стратегічним підприємствам, які платять податки, а не блокувати їхню роботу. Зараз податковий тиск практично унеможливив роботу вугільного об´єднання. Блокується виплата зарплати, оплата електроенергії, витрати на безпеку праці, усі технологічні видатки – матеріали, транспорт, збагачення вугілля. Працювати у таких умовах – неможливо.
Якщо зупиниться робота шахт, держава залишиться без дефіцитного нині вугілля, 7 тисяч працівників – без роботи і зарплати. Без шахтарських грошей соціальна криза миттєво охопить регіон.
За минулий рік ДП «Львіввугілля» виплатило працівникам понад 1,2 млрд грн зарплати. Ці кошти через закупівлю товарів і послуг, через кожен магазин, аптеку і заправку повертаються від підприємців податками у місцевий бюджет. Що буде з Червоноградом, якщо надходження від вугільників різко припиняться?
ДП «Львіввугілля» – це стратегічно важливе підприємство критичної інфраструктури, планово збиткове в економічному плані держави.
- До 2021 року, завдяки тому, що собівартість видобутої тонни вугілля більш-менш корелювалася з ціною на вугільну продукцію та обсягом державної фінансової підтримки, вдавалося балансувати економічний стан підприємства.
- На початку 2021 року ціна за тонну вугілля зменшилася до 1650 грн. А ціни на товари і послуги пішли вгору, відтак собівартість видобутку тонни вугілля була вдвічі вища за ціну. Це спричинило накопичення боргів – із зарплати, податків, ЄСВ, електроенергію тощо.
- У вересні 2021 року ціна зросла до 2150 грн/т, у листопаді – до 3500 грн/т. Але компенсувати економічний спад по року, вочевидь, було неможливо.
- На 2022 рік прогнозовані у діючих умовах витрати на собівартість товарної продукції – 3,2 млрд грн, а вартість товарної продукції по року – 1,7 млрд грн. Дефіцит коштів очевидний.
- Державна фінпідтримка – 290,085 млн грн – і близько не компенсує його. Цими коштами щомісяця закриватиметься частина зарплати лише промислово-виробничому персоналу. В січні 9,5 млн грн держпідтримки вистачило на виплату 10% зарплати за грудень 2021 ПВП.
- До того ж, наприкінці минулого року держпідприємство отримало поворотну фінансову допомогу – 160 млн грн від НАК «Енергоатом» через ДП «Укрвугілля» на погашення заборгованості із зарплати. Ці кошти треба повертати у 2022 році щомісячно, відповідно до графіку. Та чи буде це можливим через блокування рахунків, невідомо.
Усі податкові заборгованості вугільних об´єднань, що є в управлінні Міненерго, – системного характеру, накопичені за багато років. Адміністрація і шахтарські профспілки наголошують: вирішувати їх потрібно терміново і на вищому державному рівні.
А якщо Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків постійно блокуватиме рахунки ДП «Львіввугілля», зупинка роботи найбільшого промислового комплексу Львівщини – питання часу.