Атаки ворога на енергетичні об’єкти України тривають. Потрібно забезпечити усі можливі ресурси для проходження наступного опалювального сезону. Вугілля, з якого виробляється електроенергія на теплоелектростанціях, балансує енергетичну систему країни. Забезпечення видобутку твердого “чорного золота”- справа державної ваги.
Захист Батьківщини – це першочерговий обов’язок кожного громадянина. Від початку повномасштабної війни багато шахтарів мобілізовані на службу в ЗСУ. Щоб втримати енергетичний фронт, потрібно подолати ще один виклик воєнного часу – нестачу кваліфікованих гірничих працівників.
- Є природний відтік кадрів з шахт, – розповідає керівник ДП “Львіввугілля” Вадим Крась. – Шахтарі змінювали місце проживання, полишали роботу через профзахворювання, виходили на пенсію. Зрештою, знаходили іншу, краще оплачувану роботу, де заробітна плата виплачується вчасно. Мобілізація значної кількості задіяних у вуглевидобутку фахівців призвела до гострої нестачі гірників на шахтах. Без працівників шахтне обладнання – це просто металобрухт. Механізмами і машинами керують професіонали, що набувають потрібні навички не один рік. Без людей вугілля не видобути.
На сьогодні питання №1 – залучити на шахти нових працівників. Але коли здоровий чоловік, прагнучи влаштуватися гірником, йде оновити облікові дані для прийому на роботу, найвірогідніше, у відділ кадрів він не повернеться.
- Усі військовозобов’язані працівники на шахтах обліковані. При наявності актуальних військово-облікових документів держава гарантує бронювання працівників паливно-енергетичного комплексу. Для забезпечення сталої роботи державних копалень було б доречно, якби при документальному підтвердженні, що військовозобов’язаний працевлаштовується на шахту, він отримував відстрочку у військкоматі, щоб підприємство мало можливість забронювати його. Коли працівник шахти змінює статус призовника на статус військовозобов’язаного, йому також потрібна відстрочка, щоб підприємство забронювало його, – наголошує Вадим Крась. – Тоді б випускники Червоноградських гірничо-економічного фахового коледжу, професійного гірничо-будівельного ліцею, молоді гірничі інженери, щойно отримавши диплом, йшли працювати за спеціальністю на копальні ДП “Львіввугілля”, а не поповняли ряди ухилянтів і безробітних. Терміново ініціював розгляд таких пропозицій на всіх владних рівнях. Допустити зниження виробництва стратегічної сировини через брак працівників – неприпустимо.