Андрій – бригадир гірників очисного забою на одній з шахт ДП “Львіввугілля”. Цьогоріч до Дня шахтаря його нагороджено галузевою відзнакою “Шахтарська слава” ІІ ступеня.
Свого часу прийшов на шахту, бо тоді заробітки гірників вигідно вирізнялися з-поміж інших професій. Звичайний шахтарський шлях – гірничий робітник, ГОЗ, машиніст гірничих виїмкових машин. Три роки тому йому довірили очолити бригаду вуглевидобувників. Зараз триває перехід з лави в лаву, бригада залучена до монтажу нового очисного забою. Але які б не були виробничі реалії, розмова звертає у воєнне русло.
- Тяжкий період. Війна. Багато гірників на фронті. Наряд виконуємо значно меншим складом зміни, але справляємося, – говорить Андрій. – І чекаємо. Чекаємо, щоб наші хлопці повернулися. На шахті – четверо загиблих Героїв. З усіма пліч-о-пліч працювали, зналися. Завжди їх згадуємо. Дуже боляче і сумно. Нехай спочивають з Богом! Тим, хто служить, усією шахтою, гуртом закуповуємо тактичний одяг, взуття, долучаємось до зборів на фронтові авто, тепловізори, дрони. Ми спимо тут, у теплій хаті, поруч з сім’єю, а хлопці нас захищають. Мусимо допомагати скільки потрібно.