У часи викликів і випробувань погляди на багато звичних речей миттєво і кардинально змінюються, й незвичне стає нормою. Жінки у шахті. Ще два роки тому це було дискусійне питання гендерної рівності. Війна змінила все. Сьогодні це вже реальність.
Через мобілізацію у вугільній промисловості фіксують гострий брак кадрів. З 2022 року законодавство дозволяє на час дії воєнного стану залучати жінок до роботи з шкідливими умовами під землею.
На початку повномасштабного вторгнення на захист України було мобілізовано тисячі гірників державних і приватних шахт. На фізично неважких роботах у шахтах прифронтових міст України вже задіяні сотні шахтарок.
У ДП “Львіввугілля” третина колективу – жіночої статі. І шахтарки – нормувальниці, геологи, маркшейдери, медсестри підземні, працівниці підземного складу тощо – спускаются у шахту вже багато років. Але й досі у самих колективах думка про ширше залучення жінок до підземних робіт викликає певне побоювання. Багатьом це видається не те що неправильним, а швидше незвичним: ну як жінка працюватиме у шахті?
І попри це, все зростаючий дефіцит кадрів призвів до численних запитів: чи можуть поверхневі працівниці підвищити кваліфікацію і працювати під землею? А після оголошень про вакансії на шахтах у відділ кадрів держпідприємства телефонували жінки, які готові опановувати гірничі професії.
На сьогодні у ДП “Львіввугілля” декілька жінок після навчання і перекваліфікації вже приступили до роботи у підземних умовах.
Світлана – шахтарка у третьому поколінні, батько і дід відпрацювати на шахтах понад тридцять років кожен.- Тому вмію добре порозумітися з шахтарями, – говорить Світлана. – Працювала на цій шахті машиністом конвеєра на техкомплексі, гірником поверхні дільниці шахтного обладанння. Коли взнала, що потрібні стовбурові підземні й можуть зголошуватися жінки, не вагалась – записалась на курси в УКК.
- Чим відрізняється робота в шахті від поверхні? В принципі, нічим, – розмірковує жінка. – Так само потрібно пильнувати, бо спуск-підйом людей – це насамперед про безпеку. Приймання-видача матеріалів потребують спритності та чіткості рухів. Головне – підтримувати порядок, чітко знати свої обов’язки, усі інструкції. Тяжко? Я боялась, що буде гірше. Знову ж постійно взаємодію з колегами. У разі потреби гірники на зміні завжди долучаються, допомагають з вантажами.
Любов прийшла у вугільну галузь, пропрацювавши шістнадцять років молодшою медичною сестрою в соснівській лікарні. У пошуках кращої роботи приїхала на шахту, спитала, які є вакансії. Дізналась – шахта потребує стовбурових підземних, а на час воєнного стану приймають і навчають жінок. Розпитала сина, який працює гірником на іншій копальні, що то за професія. Привабило, що є можливість за два місяці безплатного навчання отримати нову спеціальність. Та й оплата праці пристойна для нашого регіону. Підприємство скерувало на безплатні курси в учбово-курсовий комбінат. Вивчилась і працює.- Я навіть не думала, що буде так добре. В роботу вже втягнулася. Дуже вдячна своєму наставнику і колективу дільниці: навчають, підказують. Перший день спускатися було страшнувато, – усміхається шахтарка. – Але відразу зосередилась на роботі і не помітила, як минула зміна. Потрібно підіймати на поверхню та опускати до шахти працівників та вантажі, подавати сигнали. Як потрібна допомога, поруч є чергові електрослюсарі. Задоволена, що прийшла сюди.