Ви знаєте з чого починається будівництво хати?.. Із закладин. Це давній обряд, як правило, справляли рано-вранці.
Етнографи, дослідники традиційного українського хатобудівництва описують це дійство так: у центрі майбутнього житла, перед місцем, де мала бути піч, або у східному кутку південного боку, ставили стілець, застеляли рушником, на який клали хрест, хліб, сіль, букет квітів, кілька монет і неодмінно у посудині мала бути освячена вода. Помолившись, бо все в українців починалося з молитви, старший майстер брав рушник з хлібом-сіллю, цілував, примовляючи: “Господи, допоможи!”, і починав роботу. Рушник і гроші (своєрідний аванс за працю) майстер забирав собі. Якщо у майстра були помічники, то він сам з ними розраховувався.
Далі виготовляв невеликий дерев’яний хрест, який з ходом будівництва поступово піднімався до вершини даху. А після завершення усіх будівельних робіт його назавжди прикріплювали на горищі.
Побутувало й повір’я: щоб будинок стояв довго і надійно, перший камінь чи якийсь інший жертовний атрибут (приміром, монети) доречно покласти тоді, коли над місцем будови пролітає крук (птах, що символізує довговічність). Але часто птаха було годі дочекатися, тож починали роботу без нього…
Коли закладали першу підвалину, всі домочадці йшли подалі від “будівельного майданчика”, щоб часом “не наврочити майстрові”. Однак дрібні гроші, освячене зілля, інші оберегові атрибути під підвалину чи у фундамент таки закладали господарі майбутнього помешкання. Інколи для цього запрошували кумів, у яких “щаслива рука”.
Опісля влаштовували святковий обід (негоже працювати голодним, бо робота не вдасться!) і гості, залишившись, допомагали майстрові аж до вечора.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.